Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Гніздо лелече. Осокір…”

Гніздо лелече. Осокір.
Стежина до криниці.
І повен пахощами двір –
Квітують чорнобривці.

Дивлюсь – і погляд відвести
Мені від них несила:
В той рік, як мала одцвісти,
Матуся їх садила.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Гніздо лелече. Осокір…” - ЛУКІВ МИКОЛА