Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БАЛЯДА ПРО МЕХІКАНСЬКИЙ СВІЧНИК

Мехіканський свічник як цинії,
Мехіканське дерево долі,
Що дають нареченій на віно.

Я бачу: ти хлопчик дрібний,
Ластів’яче у горлі гніздо,
Босоніж до школи біжиш,
На обріях очі льонові.

Мехіканський свічник як цинії,
Тварини, рослини і чари,
На небі – мосяжний дзвін.

Твій самоцвітний язик
Креше дозрілі слова:
Скоряються баобаби.
Хтось показав мені
Комету над смаглим чолом:
Дивися, він – богословий.

Мехіканський свічник як цинії,
Тонкі запалила свічки,
І в світлі пальці згорають.

Відмежовуєш від вод суходіл,
Речам імена даєш
І землю, мов буханець, важиш.
А в грудях, раптово, ніж.
Закинеш угору чоло,
Відірвеш від фльоксів зір,
Щоб не дивитися вглиб.
Пригадуєш? Тепла сльоза…

Мехіканський свічник як цинії,
Мехіканське дерево долі,
І початий смертельний двобій.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

БАЛЯДА ПРО МЕХІКАНСЬКИЙ СВІЧНИК - ВІРА ВОВК