“Струнка та чорноброва…”

Related posts:

1. “Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва. Ти – мов галактика. До того ж-у вінках. Така близька у […]...
2. “Струнка, повітряно-легка…” Струнка, повітряно-легка, Немовби зіткана з блакиті, – Мені ти стрілася така В далекім світі, юнім літі. Таку тебе запам’ятав, Таку […]...
3. “Поцілуєш, різко і суворо…” Є. П. Поцілуєш, різко і суворо, А в очах – морозяна блакить, А в очах – розриви і простори… Ет, […]...
4. “Зелетошатні далечі Юкону…” Зелетошатні далечі Юкону, Блакитнополі череси небес Мечі відлунюють гучанням дзвону, Що на щиті довершує Арес. Це він забрів сюди, між […]...
5. ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
6. Любіть Україну, як сонце, любіть Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у […]...
7. “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...
8. Від ревнощів стільки трагічних історій Від ревнощів стільки трагічних історій, Та ми не вчимося нізащо. Як любить тебе, не потрібен ніхто їй. Не любить – […]...
9. VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
10. ДУБРОВНИК Не відцвітай, трояндо мармурова! На буйних водах коренасто стій, Як любий спомин про буяння рій, Про те, як волю зберегла […]...
11. “Люблю поетів з їх вогнем в очах…” Люблю поетів з їх вогнем в очах, Що пишуть серцем на папері мертвім, Люблю отих невтолених прочан В молитві їх, […]...
12. “Коли в грозу поранена сосна…” Коли в грозу поранена сосна, Вона живицею вкриває рану, Щоб ніжну гілку, буревійно рвану, Не пойняла негода навісна. І знов […]...
13. “Деревам щось, напевно, сниться…” Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені. Напевно, бачать […]...
14. “Те найменше звіря…” Те найменше звіря, що в смереках проскаче, та найменша зоря, що на сіні заплаче, те найменше маля, що хлюпоче в […]...
15. “Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...
16. “Прийшов май до нас у гості…” Прийшов май до нас у гості, Трави цвітом заблищали, І по небу голубому Плавють рози, рози-хмари. Заспівали соловейки, Круг ставка, […]...
17. “Благословляю час той, і годину…” Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]...
18. МАТІРНА ОСОНЬ У надри снів, в незміряну глибінь так падаєм – аж хрускотіння чути, і колами розкручується сутінь, розносячи по тілу млосний […]...
19. 4. ДІВЧИНА З ДИСКОМ Гляджу захоплений по оболоні і слова вигукнути з уст не можу, гляджу на тебе, горду, гарну, гожу, і як стоїш, […]...
20. “День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...
21. “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
22. ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
23. ПРАВООБОРОНЦІ Газдівський сину з томиком Франка, Зростав ти беркутом на Підкарпатті. Твоя, Павличку, кована в багатті, Гряде постава, мудра і струнка. […]...
24. “Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...
25. РАНКОВЕ СОНЦЕ Ранкове сонце – серце моє, – Дзеркальна глибінь тепла. З прозорим ранком воно встає… І гляньте! Імла втекла! Вам не […]...
26. ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
27. ЖАЙВОРОНОК Я молодий, веселий птах, Лечу, як вітер в небесах, З пісень моїх все ллється сміх,- Весняний спів для всіх! Хай […]...
28. “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
29. “Ромашко моя вечорова…” Ромашко моя вечорова, не хмарся, усе промине. Зажура твоя чорноброва гнітить і чарує мене. На серці і легко і важко […]...
30. “Зорі, очі весняної ночі!..” Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка […]...
31. ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...
32. “Ніч то вельможна, то тривожна…” Ніч то вельможна, то тривожна, то осоружна, то острожна, то химородна, то хмільна. Невже і ця тривога ложна? Любить чи […]...
33. “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
34. МЕДСЕСТРА В халаті білім, як сніжок на полі, мов блискіт лебединого пера, вітаючись привітно надовкола, іде по коридору медсестра. В очах […]...
35. 3. ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР Воскову свічку, брате, засвіти, Хай тінь відступить у кутки печери І, помолившись по легкій вечері, До півночі мереж святі листи. […]...
36. “Дитинство? Казочка про білку” Дитинство? Казочка про білку. Дитинство? Хвої срібна гілка. Дитинство? Радощі – і тільки. Дитинство? Жалощів – ніскільки. Дитинство? Білка промайнула […]...
37. СВЯТО ВОДИ Мокрі ще й досі вузький твій човен – цілісіньку ніч я плавав у ньому. Як зоря вже зійшла та й […]...
38. КАЛИНОВА ПІСНЯ Далекий нащадку, ти чуєш мене? Я пісня твоя чорноброва. Корінням січу я мовчання земне і зблискую паростком слова. Нащадку, несу […]...
39. “Голодомор, репресії. Чорнобиль…” Голодомор, репресії. Чорнобиль. А страшно та прокочена війна. А лишена Богданом пелена?.. А княжий витлум чвар і міжусобиць? Не мало […]...
40. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...