Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПОРОЖНЕЧА

+

Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска –
Вітер з прапорами!

У дворі тополі і жінки.
– Ну кажу ж вам: місто кругом оточено.
– Ой
світе мій!..

Зачинилось вікно. Ходить вода в глечику –

Віяло

На стелі…

– А це вчора робітники на заводах…
( – – – виразно чути канонаду).

Буде дощ.

Антистрофа

Місто в мальованих плакатах: людина
Лю –
Дину коле.

Читаємо списки розстріляних і
Дивуємось,

що на

Провінції погроми.

Все можна виправдати високою
Метою –

Та
тільки

Не порожнечу душі.

1920

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПОРОЖНЕЧА - ТИЧИНА ПАВЛО