Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Читаю душі ваші, наче книги, я…”

Читаю душі ваші, наче книги, я
І сам цвіту – ридаю, як роса…
Ах, на землі одна, одна релігія –
Страждань краса.

Ви ніжно-стомлені, – троянди зломлені:
Ой, не цвісти вам знову, не цвісти.
Кричать ножі, серцями в серце встромлені:
зглянсь хоч Ти!

Ріка біжить, хлюпоче, грається.
На ній линяють весни, мов убір…
Ви плачете. Вам серце розривається:
Людина – звір.

О, не тривожтесь так, мої улюблені:
Людина – звір, в вас чия ж любов?
Ви всі – до храмів храму стежки згублені
Святих дібров.

[1915]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


“Читаю душі ваші, наче книги, я…” - ТИЧИНА ПАВЛО