Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“І шум людський, і велемудрі книги…”

Я помчусь по дикой степи,
Я надменно сброшу я
Образованности цепи
И вериги бытия.
М. Лермонтов

І шум людський, і велемудрі книги,
І п’яних струн бентежно-милий спів,
І славу, й злото – битія вериги –
Я все забув, все занедбав, спалив.

І з-під кохання ніжної кормиги
Я вирвався, як раб із кайданів, –
Та серце холодом страшної криги
Я, друже мій, ще зовсім не покрив.

Я лиш оддав з низьким поклоном Долі
Всю суєту дитячих цих утіх
За день один в широкім чистім полі!

Я взяв собі у Неї замість їх
Веселий сміх, безмежне щастя волі
І ріг – мисливський переливний ріг!

1911-1918

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“І шум людський, і велемудрі книги…” - РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ