2. З-за високої стодоли

Related posts:

1. “Під рябими кущами вухатими…” Під рябими кущами вухатими, Де стерня босі ноги коле, – Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле. 1964...
2. “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
3. 9. В ЗЕМЛЯНИЦІ Ти, гармато моя, прохолонь – Ми з тобою в пургу безробітні!.. “Бьется в тесной печурке огонь” – І стікає смола, […]...
4. НАСТРОЄВЕ Сьогодні у мене весь день утома Й безмов’я… Тягуча безмов’я нить. Так наче пішли всі кудись із дому Й забули […]...
5. ВОРОНА Вот ворона на крыше покатой Так с зимы и осталась лохматой… А уж в воздухе – вешние звоны, Даже дух […]...
6. “А той літак, що летить до країни соняшників…” А той літак, що летить до країни соняшників, не здійснить посадки, бо там немає аеродромів, а моя підказка, що той […]...
7. N. N. (“Сонце заходить, гори чорніють…”) Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний […]...
8. ПІОНЕР І Я не поет і не історик, ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую […]...
9. “Павук снує невтомно сіті…” Павук снує невтомно сіті, Бджола нектар з квіток збирає. Усяк свою роботу має, Своє покликання у світі. І треба всім […]...
10. ВОЄННІ ІДИЛІЇ І. Погоріла наша хата, погоріла, І стодола з вітром, з димом полетіла, Осталися на подвір’ю стіни голі, Ходить вітер по […]...
11. “Десь затихають у ярах вітри…” Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]...
12. “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
13. Городской романс Над крышей гудят провода телефона… Довольно, бессмысленный шум! Сегодня опять не пришла моя донна, Другой не завел я – ворона, […]...
14. Натюрморт з клаксоном (сонет) Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – […]...
15. НЛО Я на лузі лежав горілиць; Надлетіла тарілка з блакиті, З неї вийшли аж сто янголиць І бджола в золотім оксамиті. […]...
16. “Ніде нікого. Тиша золота…” Ніде нікого. Тиша золота. Осіннє поле спорожніле й голе. Недавно тут гойдалися жита, Тепер стерня лелеці ноги коле. Холодний день. […]...
17. “Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...
18. “Зелені руїни зозулі…” зелені руїни зозулі барвистою прірвою одяг сади забіліли рогами бджола виростає тарілкою сонця бджола розкрутила долину напружена спина тече бугай […]...
19. ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...
20. Осінні думи. ЖУРАВЛІ Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, […]...
21. ВОРОНА И КУРИЦА Когда Смоленский Князь, Противу дерзости искусством воружась, Вандалам новым сеть поставил И на погибель им Москву оставил, Тогда все жители, […]...
22. “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
23. СІК ЗЕМЛІ Пам’ятай, мій сину, жнивне поле. Не забудь, як ноги нам колола гостра, насторожена стерня, як нас юний серпень-серпеня, цей меткий […]...
24. “Коли б я був холостяком…” Коли б я був холостяком, А ти була б ще дівчиною, – Пішли б над морем бережком Стежинкою невивченою. Пішли […]...
25. БДЖОЛА МАГДАЛЕНА І настає такий час, коли ні жити, ні вмерти – і день не минає, і ніч не відходить. А десь […]...
26. ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
27. НІЧ В МІСТІ Ніч сідає на рогах вулиць і тулить сірі кудли в цемент стін а часу гін плутаючись в сітях дротів по […]...
28. 2. Як я чорта боявся, коли мене посилали під вечір Як я чорта боявся, коли мене посилали під вечір набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок, або камінь – щоб двері […]...
29. 2. як я чорта боявся коли мене посилали під вечір як я чорта боявся коли мене посилали під вечір набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок або камінь щоб двері не […]...
30. ЧОГОСЬ ОЧІ Чогось очі серед ночі Ніяк не замкнуться, Чогось сон прийти не хоче, Лиш думки снуються. Ніби тії сиротята, Ніби ті […]...
31. АЛЕЙЖАДІНЬЙО Небо, анілеву водну лілею, Підперли смоляні колонади піній, І хиляться під вечірню з вітром Рожеві стовбури шум-дерев; І фіолету капризи, […]...
32. “Вона прийшла, як мрія довгожданна…” Вона прийшла, як мрія довгожданна, І вийшли всі назустріч їй, І всі кричали їй: “Осанна! Благословенний ранок твій!” І враз […]...
33. “Просто з поля, сонце де палило…” Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]...
34. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
35. КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
36. ТЕСЛЮВАННЯ Буває так, що в густолисті Сидить і соловей, і крук. І дерево, немов пречиста, Таїть зачатий духом звук. Як видобуть? […]...
37. “Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...
38. У РЕСТОРАНІ Тішить очі тихий цвіт герані. На естраді грають шейки, твісти… За столом в районнім ресторані Трапезують хлопці-трактористи. По якійсь нараді […]...
39. “У бога за дверми лежала сокира…” У бога за дверми лежала сокира. (А бог тойді з Петром ходив По світу та дива творив). А к а […]...
40. МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...