Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

2. З-за високої стодоли

З-за високої стодоли
дрібен дощик
дрівці
коле,
бо всі з дому пішли вчора
зажуритись в чорні гори:

дідо чверточку колоди
відколов – і аж заплакав:

була вона, як століття,
а без чверті – наче дідо.
Не став дідо дров рубати –
пішов в гори
подумати,

Прийшов тато до дровітні,
три полінця вкраяв легко,
та сокира, як ворона,
зірвалася – й полетіла,
а бджола – тата під руку –
пішли каятись до буків.

Враз баранчик народився –
і копитцем дрівці коле:
ізбив собі три копитця,
а четвертим – відштовхнувся –
і побіг в небесне поле…

Аж тут і я до стодоли…
Лиш дрібен дощ
дрівці
коле.

1982

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

2. З-за високої стодоли - МАЛКОВИЧ ІВАН