ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЧИ СТАНИСЛАВОВУ

Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто
місто гречності і сентиментів, в якому
хтось за курку останню собі “Кобзаря” купував
і де по музиканті бездомнім ліра тривожна зросте;
місто, де від валів – кожна вуличка, мов карамелька:
солодка, недовга й твоя; місто флірту й театру,
де впродовж сотні зим тріумфує “Циганка Аза”;
там, вперше приїхавши, губляться від своїх мам
хлопчики – дикі горішки – й ридають в свої капелюшки;
місто твоєї безвусості, де ночував на дивані старім, із якого
пружини, мов круки, вночі вилітали під ребра.
Там ще не розумів, чому скрипку до лівого боку тиснув так,
там інколи з легкістю вірилось в те, ніби ти – подорожник…
Місто юності, ти подорожнику мій невідмовний
з прожилком ратуші посередині.

1984

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

НА ЗИМОВІЙ ПОЛОНИНЦІ Для якого вовка лютого, для якого лиса хитрого, для якого оленя печального, для якого дика темного залишено на дверях колиби […]...

ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...

5. КОЗАК ЯМАЙКА о скільки конику-братику крутих чудасій на світі дивився б допоки круки не вип’ють очей а мало по сей бік багама-мама […]...

МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...

ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...

ХОЛОДНОГОРСЬКА ТЮРМА Ворота сюди широкі, А звідси й щілинки нема. Знялась у небо високе Холодногорська тюрма. З високих її поверхів Дивлюся на […]...

Суздальські князі Понад Волгою й Окою, Геть далеко навкруги Розляглись болота, багна, Вбогі ниви і луги. Там народ московсько-фінський Ледве-ледве животів: Жив […]...

“Знаки” На тему перевтілення (сонет) Набік перехилившись від удавань, Із вуха ллє – самі пружини – суміш Зірчасту, вглиб притемнену басами, Сягнисте тісто, що – […]...

“Цей шум осокора вночі…” Цей шум осокора вночі Безсонно мене по плечі Зеленим листком торкає Було життя – і немає Як шум осокора вночі […]...

ДВА ВОЛОДЬКИ (Уривок) …Вісім весен і зим, Вісім осен і літ, то тривога, то гніт, люті чорної дим налітали круками на мене, рвали […]...

ДВА 1 Передчуваючи розсаду тіла, ти ляжеш в постелі плюща, що заповзе під ребра білі, випрощуючи щем; ти ляжеш в розростях […]...

“Якщо село обдерли догола…” Якщо село обдерли догола, А місто чорним чадом отруїли, Що ж нам зосталось? Вигін посірілий, Серед якого – явина мала. […]...

ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...

СУЧАСНИЙ ТИП Отакий егоїзм: “щоб і я, і сім’я, ще й лишилось для внуків… А що навколо – муки, Стільки розпачу, ям… […]...

5. ОЗИМИНА Наїжачились степи Жерлами зеніток… В’яже смерть свої снопи Та й не перше літо. Засіває “бог війни”, А жнивують круки… Гладять […]...

“Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...

“Коло вогню останніх помідорів…” Коло вогню останніх помідорів Туман минулу нічку ночував… До погреба, до хати, до комори Увесь город наш перекочував. Через моркву […]...

ВЕРБА Муштровані солдатські роки, Сухі Закаспія піски! І зморшки падали глибокі, Сивіли в присмерку виски. І знов етап, і муштра знову… […]...

НОКТЮРН О ночі, п’явки на ранах! Гектична плямо неба, Місяцю, сходиш великий Ссати море й лягати на груди Камінно. Збіднілий дім: […]...

“хочу завжди ставити плюс…” хочу завжди ставити плюс а виходить мінус хочу ступити вперед а ступаю назад беру час у спільники а він мене […]...

ВІРШІ ПРО МІСТО 1 Я іду зустрітися, та місто затягнулось каменем, не йде мені напроти. 2 Я чекаю, поки стопляться під місяцем на […]...

“Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...

ГОЛУБ’ЯТА В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В […]...

“Настане день, обтяжений плодами…” Настане день, обтяжений плодами. Не страшно їм ні слави, ні хули. Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали. […]...

НЕВЧАСНИЙ СНІГ Що скоїлось в природі? Я не міг Вписати це в події пересічні: Десь перед першим травнем випав сніг – Такий, […]...

ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...

ШАЛАПУТНИЙ ІВАН Як у друга у Данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в Данила. Данилиха […]...

СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...

ПОРОЖНЕЧА + Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска – Вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. – Ну кажу ж […]...

СТАРОВИННИЙ ПЕЙЗАЖ Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки […]...

ПЕСНЯ ПЕВЦА У МИКРОФОНА Я весь в свету, доступен всем глазам,- Я приступил к привычной процедуре: Я к микрофону встал как к образам… Нет-нет, […]...

“Згадаєш їжака, що я приніс…” Згадаєш їжака, що я приніс, І як вночі він бігав по кімнаті. А вже роки убогі і багаті, Як сніг […]...

Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...

“це місто – Господи – в траві по лікоть…” це місто – Господи – в траві по лікоть. на білих вершників замало ліку. тулитись крихтами на прю велику – […]...

КАРМАЛЮК IV Засапавсь міх в червоному багатті, Одгупав молот, дзенькаючи, стих. Ввійшов Устим в чумарці рудуватій, В потертій шапці, в чоботях простих. […]...

Стара площа Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті, Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари. Тихо навколо й темно, тільки годинник з […]...

ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...

ПОДОРОЖНІЙ В дорозі в настольне місто з хребтами мостів ребрастих, в місто безвісте, без вістер у вітру гучних тавернах, без цвинтарів, […]...

Chichen Itza Спека розтопила під ногами кроки, їх відлуння липло до землі. Гусли співи у пташиних горлах на гіллі. А під обрієм […]...

МІСТО СПИТЬ Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… Знишкло все; тільки збещені, ситі Ще чигають на втіхи смачні; Наласуючи за […]...

Related posts: