Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Коло вогню останніх помідорів…”

Коло вогню останніх помідорів
Туман минулу нічку ночував…
До погреба, до хати, до комори
Увесь город наш перекочував.

Через моркву і весняні хорали,
Через жарінь, морози і сльоту
Тут мати по краплиночці збирала
Сподіваночку-осінь золоту.

В траві пожухлій – яблук білі кулі,
В опалім листі тихне мамин крок.
А на гвіздках висять вінки цибулі,
Немов намисто велетнів-жінок.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Коло вогню останніх помідорів…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР