Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






XXI. “Розбитий…”

Розбитий,
немов вікно,
думаю про те, що не станеться.

Не поведу тебе за руку,
білу, неначе яблуня,
в свій дім!
Не візьму я від тебе
серця, що мені простягаєш!

Як кулаки,
стиснувши очі і уста,
пройду повз тебе
і сховаюся
в колючому, мов терен,
кущі плачу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

XXI. “Розбитий…” - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ