Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Не любити тебе – не можна…”

Не любити тебе – не можна.
Володіти тобою – жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом… в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки хвилі нема порятунку…
Плачуть вночі лишень солов’ї…
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих трансмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайди і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе – не можна,
то й любитись з тобою – жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (16 votes, average: 4,50 out of 5)

“Не любити тебе – не можна…” - СТУС ВАСИЛЬ