ЧОЛОВІК ІДЕ ДОРОГОЮ
Із радістю на
обличчі, як з камізелькою,
щільно прилиплою до
грудей, з очима і устами
розкритими, як розхрістаний
одяг, з зубами, що відстають
від тіла і блищать,
як гудзики на
камізельці, з камізелькою
на грудях, під розхрістаним
піджаком, як з усмішкою,
створеною, навіки, кравцем з
гудзиків, і ниток, і
матерії, він прямує
дорогою, що поступово
поринає в грунті, що
довкруги і під
нею, як дошка
у воді від тягару,
покладеного на неї.
Між його тулубом і
головою, як теж і на
місці усіх його
суглобів, видно сині
леза повітря, і всі
вони тремтять, наче
знаходяться у
руках, що ще не
встигли заспокоїтися після
радости, викликаної його
розчленуванням.
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...
- ЧОЛОВІК РОДИТЬСЯ Хоч ще не став собою, на те, щоб ним стати, виконує своє перше завдання, повзе під гору м’яса, дорогою теж […]...
- ЧОЛОВІК ВМИРАЄ Відвертається від своїх рук, як від друзів, що прийшли його відвідати, і скоро вийдуть із кімнати, немов картини, здіймає сліди […]...
- Ты проходишь своей дорогою Ты проходишь своей дорогою, И руки твоей я не трогаю, Но тоска во мне – слишком вечная, Чтоб была ты […]...
- НАДІЙНИЙ ЧОЛОВІК Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха […]...
- ЧОЛОВІК ТА КОМЕТА На світанку століття й своєї доби, Побратавшись із зоряним небом, Він, відкривши, жагуче її полюбив, А відтак жив для неї […]...
- ПРАГНЕННЯ Чудний кентавр із головою бога І тулубом могутнього коня На небо вибіг і жене якомога. Куди жене? Не знає. Навмання. […]...
- НА СВІТАННЮ Із води із океана там вона далеко вийшла. І такеє в неї видно – одірватися не можу. Підняла вона коліно […]...
- Чоловік замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]...
- ЧОЛОВІК Одягає маску блазня – впізнають. Вбирається в тогу незворушного судді – благають: – Перестань, хіба це ти? Лисом перевдягається – […]...
- ЧОЛОВІК-ХРИСТЕЛЮБЕЦЬ моя долоня – мандрівниця по моїй сплячій красуні-жінці душевно так порозкошує моє перо подорожує по білій-білій гладкій сторінці шукає шифру […]...
- “У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...
- СМІЛИВИЙ ЧОЛОВІК Я дуже сміливий: я не боюсь нікого Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Недавно я почав […]...
- “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
- “Чоловік невезучий змалечку…” Чоловік невезучий змалечку. Ніби ж врода, і розум, і сила є… Як підріс, полюбив Наталочку, А побрався таки з Людмилою. […]...
- “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
- ПЛЕСО СПИТЬ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от […]...
- МИСЛИВСЬКА ЛЕГЕНДА Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижі. Келих, наповнений ніччю вщерть, Келих ніччю по вінця – смерть, і от Над […]...
- “Коли стає зовсім-зовсім темно” Коли стає зовсім-зовсім темно, то річка тоді зупиняється – адже не видно воді, куди їй текти. Але тут окунь швиденько […]...
- “Поводимо гусочку по воді…” Поводимо гусей по воді Недалечко, Та у неї ж очечка голубі Ще й крилечко! Не впірнай нам, гусочко, бо тоді […]...
- ЧУЖА ТЕРИТОРІЯ Що там, за високою огорожею? Не видно нічого, лиш дах оцинкований. Гарбузи повитикали китиці рожеві – перелаз високий, та хочеться […]...
- ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі […]...
- СТЕЖКИ Спускалося сонечко на зелену гору, Протягнувся туман по синьому морю; А по зеленій луці молодець блукає, Смутний походжає, пісеньку співає: […]...
- ФІЛОСОФ В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть […]...
- НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...
- ПОРЦІЯ в моєму володарстві медвідь бере цигана на ланцюг загадує йому танцювати бик перетягає крізь ніс тореадора сережку обтикує його бандерильями […]...
- ВДОМА Я приходжу додому – все на своїм місці – шафи зачинені, мов очі, повітря німе, немає рожевих місць, що виглядають, […]...
- ЗАПОВІТ Коли помру, то спаліть моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, і зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із […]...
- ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
- ПТАХ НЕ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Не прилетів птах до гілки, видно на ній тільки місце для його ніг, довкруги неї порожнечу, подібну до саду, купи […]...
- “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
- ПЂСНЬ 18-я. Ой ты, птичко жолтобоко Господь гордым противится, смиренным же дает благодать. Ой ты, птичко жолтобоко, Не клади гнЂзда высоко! Клади на зеленой травкЂ, На […]...
- ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ II Твій рот кривиться від соку троянд, які ти пожерла, і який капає з одного з його кутків, пелюстки прилипли до […]...
- МАЗЕПА Не голова у поганім колгоспі (і той має вигоди)… Гетьман! Над Україною булава. І в додачу – царева ласка, У […]...
- Сміх сови Вільгістю повіяла левада, І, сяйнувши в хмарах полохливо, Засвітився оком конокрада Над рікою місяць хворобливо. У воді печаль його відбилась, […]...
- МІСЯЧНА СТЕЖКА 1. С т р і т е н н я Лоша на студених ніжках таке бліде, наче б його удосвіта […]...
- INCOGNITO Його стріваю я – і мало не щодня! – В студентській постаті на темних коритарах В повазі лекторській і в […]...
- Натюрморт в світоглядовому ростині (сонет) Сікач, селера, миска дерев’яна, В якій зеленоока, в смужку риба. Зіжмакане повітря, дошка груба, Стіл – кінські ніздрі й зернята […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Сидить птах на гілці, на дереві, що розгалужується від його ніг, притискає кольорову голову до ока, великого й прозорого, як […]...
- НОВОРІЧНЕ Учора – спогад, завтра – мрія, а дійсність – ось! Та все пусте, якщо умовність не відсіє пізнання решето густе. […]...