Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







НА СВІТАННЮ

Із води із океана
там вона далеко вийшла.
І такеє в неї видно –
одірватися не можу.

Підняла вона коліно –
щоб на камінь стати вище.
І такеє в неї видно –
одірватися не можу.

Мов у пісні, Калевалі,
вітер в лоно їй повіяв,
зарожевив знизу перса,
почорнив оте, що видно.

І лягла вона розкрито,
головою десь за море.
В небо промені – коліна
божевільно ще дівочі.

І настала ніби тиша,
ніби злотне плюскотіння.
Зараз, зараз я побачу,
як рождатиметься сонце.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


НА СВІТАННЮ - ТИЧИНА ПАВЛО