ВИПАДКОВИЙ СОНЕТ

Related posts:

1. ЖАЛІСНИЙ СОНЕТ Умій суддю свого жаліти, Тяжкі гріхи йому прости, Та ж він людина, як і ти: У нього дома жінки, діти, […]...
2. СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...
3. СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
4. “Корова задивилася в колодязь…” Корова задивилася в колодязь І впала поміж місяць і зірки. Ніде її сьогодні не знаходять Ані господар, ані пастушки. Сама […]...
5. “Люблю мамин почерк. Слова її переловім…” Люблю мамин почерк. Слова її переловім. Їх можна читати, шептати і не відпускати. Не жить мені більше, у світі не […]...
6. СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
7. АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
8. Вечірня лягуна (сонет) Лягуна. Штиль. І обрис корабля, Який колись – у присмерку – пірати. Серпи зі світел – суходіл на рейді. Матерія […]...
9. СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...
10. “тут…” тут де ми тепер долітовуємо це літо плакали колись ведмеді рудошерсті і довго нюхали прив’ялі чорнобривці перед зимою у ці […]...
11. СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...
12. ОСІННЯ ГОЛУБІНЬ Ще небо, як берлінська синь; Ніхто небесного блавату Не зможе словом змалювати, Ні блиску ранньої роси На білих айстрах, тонко […]...
13. ХРИСТОС ВОСКРЕС Христос Воскрес! Подія ся правдива. Христос воскрес! Знов віра ожива. О величаве і безмірне диво, І переможні у віках слова! […]...
14. 6. Постраховисько Антосем Григорчуком у нас ще й понині лякають маленьких дітей і напевно не тільки через те що в нього тонкий […]...
15. НЕ ЗАЗДРЮ БАГАТИМ Не заздрю панам грошовитим, багатим, В яких “Мерседеси” й палаци-квартири. Їм треба журитись, де гроші ховати У них – податківці, […]...
16. “Ми вкупочці колись росли…” Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. […]...
17. “Короткі батькові листи…” Короткі батькові листи Без підпису і дати. Душа не вміє доброти У слові приховати. “Приїдь додому на святки…” Сердечна, щира […]...
18. “Колись-то радив Казанові…” Колись-то радив Казанові Чи Дон Жуанові (якщо не так): “До пань жадливих будь, як той мастак, Зокрема, в кого лиця […]...
19. ЧОРНИЙ КІТ Очі плачуть, серце ноє; Ніщо смутки не спокоє: Дівчиноньку я кохаю, Вдень і вніч об ней гадаю, Але дівка горделива, […]...
20. СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
21. СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
22. СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
23. ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...
24. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 11 Плюйте в меня, Иудеи, бейте, распните! Горд и безумен, Грешен я, грешен, а он кто Един искупитель – Умер он, […]...
25. ЯРОВИЙ СОНЕТ Дзвенять сніги лататтям голосів, Хмеліє день, напоєний весною. Запрошучи жайвора на спів, Висока синь прощається з журбою. Не вигасло багаття […]...
26. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 01 Всевышний! Плоть моя ветшает! Так поспеши с ее починкой! А время к смерти поспешает И небо кажется с овчинку. Отчаянье […]...
27. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 08 Когда была бы верная душа Прославлена, видна как луч во мраке… Но что такое верная душа И где ее венчающие […]...
28. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 07 В большие трубы Ангелы трубят. Со всех сторон умершие встают. Их тьмы и тьмы. Куда ни кинешь взгляд – Везде […]...
29. ШЕВЧЕНКО (Сонет) Це – буремно випнуте вітрило, Що човна нестримано жене. Це – велике серце вогняне, Що над степом сонцем засвітило. Стомогутньо […]...
30. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 09 Деревья, чьи плоды несут бессмертным смерть, Распутные козлы, завистливые змеи, Опасные для жизни минералы – Не проклят ни один. И […]...
31. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 19 Крайности сходятся вместе, чтоб мне досадить. Ах, постоянна моя к переменам привычка. Клятвы ломаю, хоть знаю – сие неприлично. Сам […]...
32. На строчку больше, чем сонет К ее лицу шел черный туалет… Из палевых тончайшей вязи кружев На скатах плеч – подобье эполет… Ее глаза, весь […]...
33. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 10 Смерть, не гордись. Хотя тебя зовут Могучей, страшной – в деле ты слаба. Убитые тобою – оживут. Я не убит. […]...
34. СІЛЬСЬКИЙ СОНЕТ (З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]...
35. “Любов чи ні – не знаю…” Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – […]...
36. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 13 Что в настоящем из прошлого ты принимаешь? Где начинаются вера, любовь, красота? В сердце отметь своем – где ты, душа […]...
37. З Максиміліана Волошина СОНЕТ Стемнілим золотом і жовчою напоїв Вечірній час горби. У млі червоно-бурій Жмути кошлатих трав, мов у звірячій шкурі, В огні […]...
38. Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...
39. Знаки (сонет) Плящина з йодом. Цвяхи, Глек розбитий, З якого кіт сіямський бризки лиже Вершків, що – трохи далі – на калюжку. […]...
40. СОНЕТ К НИНЕ Нет мира для меня, хотя и брани нет; В надежде, в страхе я; в груди то хлад, то пламень; То […]...