Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Я ж не винен, що Анжела…”

Я ж не винен, що Анжела
то сіпне мене, то йорзне,
то нагрузне: Лі –
то злякає: Ко –
Анжеліко, Анжеліко,
хіба ж можна несерйозно?
Можна отако?

В тебе стан тугий, Анжело,
і припухлості, і плечі,
лікоть, і линке…
ну, та що ж таке?
Анжеліко, Анжеліко,
хіба ж можна такі речі,
можна отакеє?

Я ж ходжу собі, Анжело,
і нікого, й нікогісінько! –
тільки ти як га –
баба ти яга.
Анжеліко, Анжеліко,
ой баловане хлопчисько,
що з тобою, га?

Ну нехай би вже, Анжело,
ти за ділом, – а то ж хвора,
ще й на мене зла.
(Передражнюй: ла!)
Анжеліко, Анжеліко,
ну, чого прийшла ти вчора –
тисло обняла?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


“Я ж не винен, що Анжела…” - ТИЧИНА ПАВЛО