ОСКОЛКИ

То перший cніг чи срiберне перо?
То небосхил а чи межа сувора?
Що день, що два – то важчає цебро
В руках у батька. Шлях уже не вгору.
Десь там, у тiлi, смерть ще од вiйни
Дрiмає заіржавленим осколком,
Сни прошива, його яву i сни
Колючим болем прошива, мов голкою.
Ах, батьку, батьку, на межi отiй
Я i сама вже болем геть зболiла.
Вiйна не в тiлi – в пам’ятi моїй,
Осколкiв гострих i мeнi лишила.
Та що там, що там в пам’ятi – в судьбi,
Оцiй судьбi, до ста кiлкiв прип’ятiй.
Нечасто я про це кажу тобi.
В мовчаннi ми однаково затятi.
І рани нам однаково болять.
Та ми обоє i терплячi й впертi,
Ми день за днем, немов за п’яддю п’ядь,
3 тобою вiдвойовуєм у cмepтi.
І хай уже не скочить на коня,
Хай тих осколкiв збуть уже не змога,
Ми в тpaвнi одсвяткуєм перемогу
Так, як щороку, батьку. Як щодня.

(3 votes, average: 2,33 out of 5)

В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...

“То я та вітер в дикім полі…” То я та вітер в дикім полі, Отруйні стріли, сагайдак,- Таким міцним солодким болем Наповнить їх смертельний знак! Кому, однаково, […]...

БАТЬКО Ходить батько в саду мiж грядками, Оглядаэ уважно цвiт. Опадають на плечi батьковi Бiлi тpaвнi прожитих лiт. Травень, батьку! Промiннiсть. […]...

ПОСВЯЧЕННЯ У СЛОВО Нам треба голосу Тараса. П. Тичина Батьку наш Тарасе, громе піднебесний, ти навчи гриміти, грозами цвісти! Грізне твоє слово блиском-перевеслом, […]...

ВІДСТАНЬ “З рання до вечора, з вечора до рання летять стріли гартовані…” Слово о полку Ігоровє Летить стріла із половецьких надр, […]...

ДІАЛОГ-МОНОЛОГ Пам’яты Василя Стуса – Одягну чисту сорочку, Щоб вмерти за Україну… – За кого ж ти на землі цій Будеш […]...

КОЗАЧАЯ СМЕРТЬ Присвячено Петру Петровичу Артемовському-Гулаку Де недавно козак гомонів, Його кінь тупотів, Як на ляха козак налітав, В нього спис запускав, […]...

СНИ Пожарищами в ночах блискало, Рвало навпiл дитячi сни. Колисали мене не колиски, А зловiснi громи вiйни. І якi там казковi […]...

ДО ДАНИЛА МЛАКИ І ті зорі так сіяють, Як давно сіяли, І ті гори голубіють, Як колись бувало; І ті люди не змінялись […]...

“Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…” Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не […]...

АПОЛОГІЯ БОЛЮ Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові – Так біль у живих світах. Без болю немає любові – Є […]...

ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...

8. РАДУЙСЯ ДВЕРЕ НЕПРОХОДИМАЯ Ти – двері, якими не можу пройти. Бо душа моя щулиться у щілину між землею і тілом, між бажанням і […]...

“Десь там, на синіх плесах лук…” Десь там, на синіх плесах лук, Мене з-над хмари місяць висіяв, Десь там, на вітті карих рук, Мені птахи звивають […]...

До Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У […]...

31. ВОБЛЕКОШЕННЯ Щоб зодягнутисяв Тебе – стягну тіло своє з рамен, біллю вимию кості й вибілю болем уста. Щоб освітитись Тобою – […]...

СПОМИН ПРО КАМ’ЯНУ БАБУ Здається, недавно – та ціле життя Пробігло, мов піна на хвилі. Відтоді, як вбоге селянське дитя Заснуло на скіфській могилі. […]...

“Мело куколем…” Мело куколем, Мело болем… Але перепела Пилип З Низин Веде в З’явовир-кривов’яз Оголiлого… А липа лови сиволапила, Пильно говiв огонь […]...

“Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...

“Я запізнивсь на стільки літ…” Я запізивсь на стільки літ Своєю радістю і болем… Від того не спісніло поле, Але залежувався лід. Залежувався довго лід […]...

ТОНКА НАТУРА Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів […]...

“Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...

ПЛАКАТ ОДЛИГИ І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]...

ЗОНА Душа болить пекельним болем За лісом, річкою і полем. Тут все жило, цвіло, буяло – І враз пустельно диким стало. […]...

Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...

АКВАРІУМ М. А. На сходах дому зупинись на мить Заглянути у казку баговинну. Он промінь впав з-посеред верховіть І засвітив його […]...

МЕЛЬНИКИ Я всю надію мав на Мельники, Коли в цей край пішов у депутати. Вони ж – на мене очі, як […]...

ЙОКАСТА мій сину в болю я тебе народила і з болем тебе відцуралася щоб утекти від страшного пророцтва вирвати б очі […]...

ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ Пристрасні промови, мітинговий бум, А в очах дитячих недитячий сум. Невимовним болем погляди ячать, На обличчях горя й фатуму печать. […]...

ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...

ПІЗНЯ ГОДИНА Об вікно кажан крильми вдаряє, все принишкло, стихло, охололо. Безвість манить нездійсненним раєм, наче ртуть, спливає в жили холод. Ходиш, […]...

“Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...

ДУМКА КОБЗАРЕВОГО ПОВОДИРЯ. (З давнини) Ходім, батьку, на базари, Де витрішки горять, Де твоєї пісні чари Усім верховодять. Потанцюють, хто завзятий, Коли тремтять жижки, А […]...

“Зійшлись обоє на багнетах…” Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, – з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди. Зійшлись […]...

ПРИТЧА ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ Прийшли до матері сини. Стоять похмурі, мов залізні. – Чому в нас різні талани, Талани і прикмети різні? Таж ми […]...

ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...

ЧАЙКА З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. То неначе […]...

“Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...

ДУМА СКОВОРОДИ Блакитний світ – як блекота, Блакитний світ – звечірнів. З тобою ж – тільки той і та, і тільки те, […]...

МАРІЇ ЛИПІ Нехай світ радіє, Що серед людей Були Ви, надіє Сердець. Це ж Ваші жіночі очі Кохали батька і сина,- І […]...

Related posts: