Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВІДСТАНЬ

“З рання до вечора, з вечора до рання
летять стріли гартовані…”
Слово о полку Ігоровє

Летить стріла із половецьких надр,
З червоного світання, із-за Дону…
За віком вік, немов за кадром кадр,
Яка глибінь – проглянувши, холону.

Летить стріла, віки ті прошива,
Оперенням, як хижа птиця, свище.
Затаєна в ній заздрість, лють жива:
Яке глибоке в нас кореневище!

Біг манівцями перший посланець…
Туманилась земля за шелом’янем –
Бо ворогами схоплений гінець,
Замучений в тортурах перед ханом.

Мчав кінь із бойовища, не домчав,
У полинах його зітлілі кості –
Щоб донести нащадкам-русичам
Тривожну вість: живі далекі гості!

Ніс ворон-довгожитель вістку ту
І свідчення про славних сивих предків,
Ніс три століття, впавши на льоту,
І залишивши вічність попереду.

Летить стріла і простір прошива,
Оперенням, як хижа птиця, свище.
Затаєна в ній заздрість, лють жива:
Яке глибоке в нас кореневище!

Летить стріла – вже часом обросла,
Потовщала, подовжилась в ракету…
Не долетить, зіржавіє до тла! –
Продовжується рід і – відстань лету.

1980 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВІДСТАНЬ - БАБІЙ СТЕПАН