БАТЬКІВЩИНІ
Її iмення не промовлю всує,
Душi не страчу в молитвах пустих,
Бо вмить збагну – не першою збагну я:
Суть не в словах. Суть – у дiлах твоїх.
Ну а дiла – вони все тi ж одвiку:
Растить свiй сад вiд урвища на крок,
І не доспать ночей своїх без лiку,
І в нiч якусь посивiть вiд думок.
Чи прийметься? На схрещеннi циклонiв,
На вогнянiм перетинку епох
Чи пустить кopiнь у грунти солонi,
Чи зацвiте? Мiж приморозкiв двох…
Це є любов. Промовлю: “Батькiвщина”,
І озовуться в серцi соловї.
3 її лиця зiтри гiрку пилину,
Лиш потiм оспiвай красу її.
І хто обiйме, хто тебе пригорне
Так, як її осяяне крило?
Хай кусень хлiба був у неї й чорним –
На ньому стiльки генiїв зросло.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “це звільнення – і Ти його звели…” це звільнення – і Ти його звели. навсмак слова, народжені з початого. є книга трав, що рястом запечатана, – її […]...
- “Перегорю…” Перегорю, Переболю. Усі недуги пересилю. І кров’ю окроплю свої надії перестиглі. На крем’яний Чумацький Шлях по сіль розвіяну полину. Збагну, […]...
- МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ У кожнiм серцi – власнi грiнвiчi. Крiзь них проходять в низцi днiв, З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю, Мередiани почуттiв. Його […]...
- FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
- Чому любов несе розчарування Чому любов несе розчарування, Душевні муки і духовні втрати? Бо хочемо щось мати від кохання, А суть його у тім, […]...
- МАТЕРІ За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні […]...
- ТАЄМНИЦЯ Іти від тебе – кидатися головою вниз у фіолетову глибінь бузкового від пахощів вечора. Іти від тебе – тонути у […]...
- “Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ…” Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ. Як блиск оголення, як пісенька в забаві, Як лінія двох […]...
- КОЛЬОМБІНА ти не промовиш цілющого слова і я не промовлю ходитимемо край свята з буднем у роті ковтаючи гірку слину що […]...
- ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...
- І знову день – мов світлі соти І знову день – мов світлі соти. Свій шлях облітує бджола. Поезія – моя робота, Душі й бентежного чола. Щодня. […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- “Невже це ти, богине давніх днів…” Невже це ти, богине давніх днів? Невже це ти, моє весняне мево, Чий образ у мені відпломенів Ще як братались […]...
- “Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі…” Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]...
- “Мої сестри, брати розійшлись у світи…” Мої сестри, брати розійшлись у світи, Хтось село прозиває “болотом”. Бо нелегко в лакованих туфлях пройти По стежині слизькій попід […]...
- “Чоло біле при чорній одежі…” Чоло біле при чорній одежі, Як при хмарі вечірня зірниця. В ока світло паде так на лиця, Як від місяця […]...
- НАД СЛОВНИКОМ РИМ Хіба їх мало, тих рим до любові? Горобчики пурхають… знов… із дібров… Кажу їм: – Скакунчики, будьте здорові, Моя не […]...
- Любов – кошмар, любов – наруга Любов – кошмар, любов – наруга, Любов – насмішка над собою… Як день і ніч – одна і друга, Як […]...
- “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
- Ти знову повертаєшся в той дім Ти знову повертаєшся в той дім, де, мов гіркі сувої самовидця, лежать роки. А вже прийдешні лиця біліють, ніби маски […]...
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- “Завагітніла думка на світанні…” Завагітніла думка на світанні І б’ються слів блакитні голуби. Якому хистові в якім скитанні Схопити суть померклої доби? Так зловороже, […]...
- ТУГА Оглянуся в години гожі: Дерева є, і трави є. І гори на Карпати схожі – Усе таке, та не моє. […]...
- “Б’є три години на міській вежі…” Б’є три години на міській вежі. Вказівка зачеркнула повне коло. Година вмерла. Але ти скажи: Не проклену кінцевости ніколи. Погасне […]...
- ВАЛУН Насльозило, навіяло – шаром ропи затягло… День, неначе віяло, склався у смужку – як не було. В промінь протягу збилося, […]...
- ІЗ “CREDO” Ми помремо, вітри скелети наші Поточать, пилом над лісами рознесуть. Уже стискає груди тяжко кашель, І не промовлю з уст […]...
- САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
- Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! Любов’ю дихають, а не грiшать. Що глибша i чутливiша душа, То довше i яскравiше […]...
- БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
- ВЂрши сЂмдесяти и двом апостолом Седмдесят двох апостол имена святыя, Аще кто не вЂсть, убо да увЂсть, суть сія: Іаков, брат Господень; Клеопа избранный; Симеон, […]...
- Любов розбита вщент. Як жити далi? Любов розбита вщент. Як жити далi? Порад нема нi в кого i нiде. Є вищий смисл у розпачi й печалi: […]...
- НУ, КАК? Якщо святі цей світ побудували Як дім свободи й радісних трудів, Хто ж обернув його сумні підвали В тюремні камери, […]...
- ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...
- СІЛЬСЬКА РОДИНА Води наносять, нарубають дров, Запорають в хліві і на городі. Утомлені, присядуть у господі: Не вгледіли, коли і день пройшов. […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- ВАНДА Ванда має діток – двох маленьких дівчаток, Двох гарненьких дівчаток, що немов ляльки. Я цьому не вірив, я не мав […]...
- МЕДВЕДІВКА Медведівко, Залізняка Максима Похреснице, зустрінь мене, зустрінь! Свободою старшною одержима Твоя душа, твоя плодюча рінь. Зерно твоєї правди й непокори […]...
- БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
- “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...