Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ

У кожнiм серцi – власнi грiнвiчi.
Крiзь них проходять в низцi днiв,
З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю,
Мередiани почуттiв.

Його чутливiстю наповненi
Вони, багатi на красу,
Як струни, високо настроєнi,
Бринять вiд дотику часу.

А то шугають блискавицею,
Ввiбравши лагiднiсть i гнiв,
Як струми, живленi рiзницею
В потенцiалах полюсiв…

У кожнiм серцi – рiзнi грiнвiчi.
Але поклавшись на талан,
Так легко схибити, увiчнiвши
Неголовний меридiан,

Який iде з сумлiнням в злагодi
Крiзь свiй маленький острiвець
I нехтує архiпелагами
I стратосферою сердець.

Це щира, та страшна омана,
Бо тi, що прийдуть пiсля нас,
По хибному меридiану
Не зможуть вивiрити час.


МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ - ТРЕТЬЯКОВ РОБЕРТ