Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ПОРТРЕТИ

Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]

ТРИВОГА ПІД ЗОРЯМИ

Звідкіль – я не знаю – береться У надрах земної кори І сік запашний для берези, І камінь важкий для […]

“Струмки починають море…”

Струмки починають море. З жджерел виникають озерця. Початок завжди прозорий І непомітний, як серце Здорової людини. Чи знає мала краплина, […]

ЛУК

Напевно справжнім був героєм, Хто перший змайстрував цю зброю, Щоб відступив у нетрі гір Від людських жител хижий звір. Та […]

“Похадження людини…”

Походження людини – від птахів. І справа тут не в снах, в яких літаю… В людини також осінь і весна […]

ГРАМОТА СЛІПИХ

Хай рядки ці не образять тих, Хто не з доброї своєї волі, Підкорившись нещасливій долі, Мусить знати грамоту сліпих. Бо […]

МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ

У кожнiм серцi – власнi грiнвiчi. Крiзь них проходять в низцi днiв, З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю, Мередiани почуттiв. Його […]

“Карпатський бук…”

Карпатський бук і слобідська раїна, Красуня Тиса й велетень Дніпро – Це все моя прекрасна Україна, Об’єднана на щастя і […]

ПРОХАННЯ

Коли забуду я, Коли забуду Свої пісні, Коли не буду я, Коли не буду, – Ти вір мені. У сльози […]

ДО НОЧІ

О, як давно я не писав вночі, Вважаючи, що ранок – то мудріше. І ранку того стільки літ ждучи, Я […]

МИТЬ

Втечу в країну землетрусів, Породичаюся з вогнем, Залишивши несправжніх друзів, Рядки несправджених поем. В непризвичаєні потреби, В незаспокоєні краї Втечу […]

“О давня, незагойня рана…”

О давня, незагойня рана, Яка й тепер мені болить: Він за горами Гвадаррами, Із сили вибившись, лежить. І марить він […]

ГРОЗА

Як легко нам любить весною Бурхливу тимчасовість гроз З їх перспективою ясною, Коли уже минув мороз. Як прото бачити у […]

Страница 1 из 212