“Сто років як сконала Січ…”
Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.
Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь.
Та виростають з личаків,
із шаровар, з курної хати
раби зростають до синів
своєї України-матері.
Ти вже не згинеш, ти двожилава,
земля, рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками.
Ти ще виболюєшся болем,
ти ще роздерта на шматки,
та вже, крута і непокірна,
ти випросталася для волі,
ти гнівом виросла. Тепер
не матимеш од нього спокою,
йому ж рости й рости, допоки
не упадуть тюремні двері.
І радісним буремним громом
спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці –
слова шугають над Дніпром.
VI.1963
Related posts:
- ВИШИВКИ І скопала грядочку завбільшки із латочку. Посадила квіточку – червоненьку цяточку. Рости, рости, квіточко, під вікном все літечко. Квітонька не […]...
- “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
- “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
- “Тому вже, мабуть, років п’ятдесят…” Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів […]...
- “Вже стільки років…” Вже стільки років не діждуся рання! Пітьма, пітьма, і сон тікає пріч. Одної ночі ти сказала: “На добраніч!” й від […]...
- “Я п’ять років займався політикою…” Я п’ять років займався політикою І став дурнішим у п’ять разів – Проспиртований злободенною пліткою, Я іще й досі не […]...
- “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
- “Років тягар ляга мені на плечі…” Років тягар ляга мені на плечі, Мій полудень зі мною вже на ти, І все частіш повторюю, до речі: Життя […]...
- “У мавзолеї років шістдесят…” У мавзолеї років шістдесят Лежала всохла воскова фігура, Чия над світом пасмуга похмура Грозила всім – од палаців до хат. […]...
- “Понад кочів’я років опустілі…” Понад кочів’я років опустілі, По вигорілих пам’яті слідах Несе нас у напруженому тілі Нестримний, атомний нутром – літак. Літак, чи […]...
- “Останніх років київське кіно…” Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. […]...
- ВІТЕР Зелений вітер бродить у ярузі, Зелений вітер бешкетує в лузі, Зелений вітер котиться степами І гонить білі хмари небесами. Зелений […]...
- “Нам снили поліські пущі…” Нам снили поліські пущі, Гайдамацькі яри в полях. І прийшли ми до них, живущі, Подолавши пекельний шлях. Повернулися із Берези, […]...
- КОПИЦЯ Скиртували слова У копицю – Сіли відпочити. Рости, копичко, Рости – Вистачить На довгу зиму....
- “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
- “Роси, роси, дощику, ярину…” Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко на лану, На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети. Як достигне житечко на […]...
- “Полиняє моя чорнобровість…” Полиняє моя чорнобровість, Мов пророчиця років – зозуля, В дивовижному ритмі доби. І не мучмо свідомість, Не повторюймо всує, Що […]...
- Казка про макове зерня Була собі рука, Ручиська п’ятипала. Планету всю вона Під себе підгрібала, – Як макове зерня, Терзала її, М’яла. Минали дні […]...
- ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...
- СЕСТРА Мій батько в школи віддавав синів, Дочці – город, і с апа, і корова, І на покосах мозолі з граблів, […]...
- “Не плач, малий. – Жалію і картаю…” – Не плач, малий. – Жалію і картаю. Розбитий ніс і порвані штанці… Собі на думці іншу гадку маю: Високий […]...
- “Ой, що то в полі за димове?..” Ой, що то в полі за димове? Чи то вірли крильцями б’ються? Ні, то Доля грядки копле, Красу садить, розум […]...
- ЛИСТ ІВАНА У ВИЩІ КЛАНИ Взявсь Іван лита писати У найвищу мафію. – Хочу, – каже, – вам послати Власну біографію. Маю сім десятків років. […]...
- ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
- Ці тексти як жінки регочуть віддаються ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
- “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
- РОСІЯ Країно, що страждаєш на комплекс материнства і обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови, хіба не знайдеться серед твоїх синів […]...
- “ці тексти як жінки регочуть віддаються…” ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
- В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ В кiнцi греблi шумлять верби Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька, – Поïхав за […]...
- ЗІРОЧКА Ой заблищала зірочка на небі Та й простяглася стрілкою по небу, Та й покотилась вона на долину, Та упала вона […]...
- НЕ В ПУСТЕЛІ МОВЧАННЯ Не в пустелі мовчання ми живемо, А зриваємо з себе чужинське ярмо. Ми впускаємо в душі дніпровий розлив, Української пісні […]...
- ЯРИЛО Стрибнув Червоний кінь – Ярило, – Виросла калина. Стрибнув удруге – Викресав Іскри з-під копит, – Маки по долині розсипались. […]...
- Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються […]...
- “Святки, іменини, вистави…” Святки, іменини, вистави, Олеся солодкі рядки… О діти мої нелукаві, Мої нелукаві батьки! Упертий, з п’ятнадцяти років В неділю із […]...
- І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
- ГЕБРЕЙСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ Розбитий мармур намогильних плит – Сліди наруги згубного араба, Чий свіжий кал, голодний мух приваба, Стоїть мечеттю – гордий сибарит! […]...
- “Горноброва, пожежностанна…” Горноброва, пожежностанна, снами виміряна і трачена, зголоднілим поглядом спалена, непокірна, нічна і лячна. Як твоє розпросторилось тіло! Як прозріло мені […]...
- ЯТРАНЬ Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каміння б’є вода… Народна пісня З-під каміння у долині Б’є джерельна течія. Там одвіку […]...
- РИБАЛОНЬКА Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити […]...
- “Храми перетворено в руїни…” Храми перетворено в руїни, На могилах козаків – трава. Непокірна і напівжива, Не вмирає слава України. Кетяхом червоної калини, Соняхом […]...