Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Не плач, малий. – Жалію і картаю…”

– Не плач, малий. – Жалію і картаю.
Розбитий ніс і порвані штанці…
Собі на думці іншу гадку маю:
Високий клен отой у нашім гаю,
А в тебе ж сил ще мало у руці.

Твій батько каже теж, бувало, з кленів падав,
І мок у степу у горобину ніч,
І схлипнував не раз у пасмах прядив,
Забравши на добру теплу піч…

Позаживають лікті і коліна.
Нам, брате, треба ще рости й рости.
Не раз, не двічі упаде людина,
Щоб потім не боятись висоти.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


“Не плач, малий. – Жалію і картаю…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР