Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Горноброва, пожежностанна…”

Горноброва, пожежностанна,
снами виміряна і трачена,
зголоднілим поглядом спалена,
непокірна, нічна і лячна.
Як твоє розпросторилось тіло!
Як прозріло мені в імлі!
Десь на всій на великій землі –
тільки й того: довічне диво
твого голосу, губ, очей,
губ твоїх голубливе гудиння.
В небі місяць стоїть, як шельвах,
стереже нам святешні бідні.
Криво усмішка гасне десь,
сновигаючи, як сновида.
Вже заходить на ранок в день,
в заціловане підборіддя,
в хаос ліній твоїх німих,
ув осліплений сполох пальців.
Хлюпостаємося у щасті,
загубивши годинам лік.
П’єм як з корця. Ненатла ніч
проминає зачадним щемом,
лиш не щезни – благаю. Ще нам
сон-трава зацвіте в вікні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

“Горноброва, пожежностанна…” - СТУС ВАСИЛЬ