“Як помру, не подолавши втому…”
Як помру, не подолавши втому,
Схороніть, де смерть не обмине,
Бо на тло сплюндрованого дому
Не допустять недруги мене.
Біля шляху, битого віками,
Під улюблений вітрами дуб,
Над могилою поставте камінь
І на пам’ять вирізьбіть Тризуб.
Та коли сподівана свобода
Вас обніме золотом проміть, –
В серце степу, на джерельні води,
Вірні друзі, прах мій поверніть.
Поховайте на довічний спокій
Там, де хвиля жита – як гора,
У моїй Херсонщині широкій,
Де вітає близина Дніпра,
Десь під синім листям тополиним,
Край Славути, над красою нив,
Для якого я назвався сином
І якому віддано служив.
25.ХІІ.1945. Сторіччя “Заповіту”
(3 votes, average: 2,67 out of 5)
Related posts:
- ГАЗЕТЯРУ-СОЦІАЛІСТУ БОКОМУ Тут знайшов довічний спокій Газетяр товариш Бокий (Люди кажуть: Лівобокий). Слава ж мудрому Творцю, Що забрав приблуду цю....
- “Помру – і нерозгаданим лишиться…” Помру – і нерозгаданим лишиться, Чого приходив я у світ земний. Уже на інших людях окошиться Загадок і запитань рій […]...
- ДЕ ПЕРЕПРАВЛЯЛИСЬ Несуться хвилі рвучі, Шумить підводний вир. Над берегом на кручі Дрімає монастир… Іде вечірня хвиля, Темніє небосклін. Об берег плеще […]...
- “Коли турбуюся, що я помру…” Коли турбуюся, що я помру І мозку творива перо не скосить, І скарб не ляже в книжному бору, Неначе в […]...
- КАРПАТСЬКІ СІЧОВИКИ То не лист осінній за водою По широкій Тисі проплива, – Багрянить за хвилею крутою Підкарпатська буйна голова. Бились хлопці […]...
- “Помру під тином…” Помру під тином… Тільки під яким – Під межовим чи за колючим дротом? Упившись поту смородом гірким, Я землю гризтиму […]...
- “Помру за дротом, чи тверда рука…” Помру за дротом, чи тверда рука Напише косо: “Вислати за межі”?.. Порине в хмарку тіло літака, Щоб загубитись в сонячній […]...
- “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
- Заповіт Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі […]...
- “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
- “Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають…” Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають, Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза (Вітри лежать, вітри на […]...
- ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
- У КОКТЕБЕЛІ 1 Гора із профілем Волошина, Біля підніжжя – дім і сад. Усюди спокій, мир і лад, Але якась печаль непрошена […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- ТРІОЛЕТ Моїй душі розлука з Вами – Чорніш від Ваших чорних кіс. Чому ж недобрий час приніс Моїй душі розлуку з […]...
- “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
- НІЧНИЙ РЯДОК Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у […]...
- ГОРА Коли пустельник ішов босоніж горі сповідатися, глибоким мовчанням гора прощала провини. Коли прийшов завойовник (на грудях свячений хрест – золото […]...
- ПІСНЯ ПРО СОКОЛА Юрій Гагарін загинув за день до сторіччя з дня народження О. М. Горького Співець породи соколів сміливих, Їх мужності, їх […]...
- МЕССАЛІНА і тоді коли вже буде в мене багато мудрости і три чверти сторіччя я жадібно жуватиму наново бездоганними щелепами струнких […]...
- МОРЕ Воно, відвічно шепчучи, ряхтить І, раптом набухаючи, з розгону Юрму печер затоплює бездонну, Аж поки чар Гекати відлетить. Чи прийме […]...
- “У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...
- СЕСТРА Мій батько в школи віддавав синів, Дочці – город, і с апа, і корова, І на покосах мозолі з граблів, […]...
- МАКИ Л. В. Пилипенкові Мені хочеться ходити з одрізаною головою Данте на руках і слухати про любов до Беатріче… Шелестіли жита, […]...
- ПЕРЕД ГОГОЛЕВИМ ЧЕСТЕНЕМ Пророк пророкові приносить оправданнє, Мудрець премудрого вітає по заслузі: Так і поезії божественне диханнє Вшановує поет, і муза другій музі […]...
- БАРКАРОЛА Ходи, дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. Ходи, дівчино! […]...
- СЕНИК Твоя відвага, страднице Ірино, Ввібрала в себе дух Каменяра, Що розгорнувся гінко, стокорінно, І став на прю – як Замкова […]...
- ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА 1 Вода прозора, мов сльоза, І лебеді на хвилі, І небеса – як бірюза, Й вітрила сніжно-білі. По берегах – […]...
- “Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...
- “За хвилею хвиля, рокоче прибій…” За хвилею хвиля, рокоче прибій, Од гулу здригаються гори. Одвічно триває затятий двобій За ці прибержні простори. Вода на пісок […]...
- “ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА…” ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса […]...
- ГУЦУЛИ Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван обернулися […]...
- “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
- “Іду степами по стрункій дорозі…” Іду степами по стрункій дорозі. Яка година випала мені! Шумлять жита в лункому передгроззі, Шепочуть шестигранні ячмені, Палають соняшники. Вздовж […]...
- “Ця земля, завойована ралом…” Ця земля, завойована ралом, Небилівцями, крин-земля, Клекотить голубим сніготалом І дурманить євшаном здаля. Хай на обрії тирси немає, Не хвилює […]...
- ПРИСВЯТА Л. Гантові Красі на славі не знайти пісень. Хоч я від ранку в захваті блукаю, Не в’ється ладан зельного розмаю, […]...
- ВПЕРЕД Ні слова про спокій! Ні слова про втому! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, – та в […]...
- КНЯЗЬ Ще гори куряться від снігу, сім стріл неначе сім пісень, і юнака вітає день окриленим найменням: Ігор. Горять скрипки в […]...
- ЯЦКІВСЬКОМУ А для любові ще немає ката і я люблю… живу. “Вітрила…” Олександр Яцківський Наче крига з неба, обвалилась глина, Обвалилась, […]...
- НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...