“Як любо мислити на видноколі…”

Related posts:

1. “На видноколі гроняться вже хмари” На видноколі гроняться вже хмари, спішать громи на віче гомінке. То не пускаймо снів своїх і марень ув опустіле небо […]...
2. “Ти мені – як примарна оаза…” Ти мені – як примарна оаза На пісках африканських пустель. Повертаюся – бурі екстаза! – До твоїх біловидних осель. До […]...
3. “Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...
4. “Так любо, гарно так, чудово…” Так любо, гарно так, чудово, Немов навколо рай цвіте! На волю рветься втішне слово, Надії слово золоте. Садки убрались рясно, […]...
5. “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
6. “Зажурились галичанки через тую зміну…” + *** Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста […]...
7. СВЯТ-ВЕЧІР Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]...
8. СОНЕТ ПРО СОНЕТИ Ярославу Дорошенку Мені сонети Ваші не байдужі, Нераз до них торкаюся чолом В поривах серця, мій шляхетний друже, Коли стаю […]...
9. “Дубовий жар – душі моєї знак…” Дубовий жар – душі моєї знак! Він зогріває, наче Зодіяк; Спроквола, звільна, палко, снаговинно Дарує світові святкове мито – Аж […]...
10. “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
11. ЗГАДКА (Бувало: в сутінку вечірнім) І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не […]...
12. “Я так тебе люблю, що став любистком…” Я так тебе люблю, що став любистком, Любистком, любином, любачем… Калина гроно прихилила близько, І зір мій кожна ягідка пече. […]...
13. “Глибокий жалю, невимовна мста…” Пам’яті спалених Доньки й Дружини Глибокий жалю, невимовна мста! Моя кровинко, одноденна доне! Куди втікати, як душа холоне, Як серця […]...
14. “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
15. ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
16. НІЧ Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї. Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети тепер, коли […]...
17. ДО ЧИТАЧІВ ЧИКАГО Я півземлі проїхав Понтіяком І пролетів я джетом два світи, – Ніде в путі не випало знайти Таких прийнять під […]...
18. 1933 Тридцять третя весна У двадцятім сторіччі До людей, навісна, Заглядала у вічі. І в поле повз худий селюк Шукати мерзлу […]...
19. НІЧ (“Не хочу більш писати віршів…”) Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї. Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети тепер, коли […]...
20. І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
21. НАД ЧЕРЕМОШ Товариші мої далекі Під гнітом панської руки! До вас, до вас, мої думки, Як у вирій лелеки. Кому свій смуток […]...
22. “Як пасічника вбило в ту війну…” Як пасічника вбило в ту війну, То не було кому й похоронити, В годину лихоліття навісну Зосталися в селі баби […]...
23. “Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...
24. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
25. Сотворіння саду …ми сад в якому виросли дерева уста в уста мов білий подих саду де слива ледь волога і рожева цвіте […]...
26. 4. ДІВЧИНА З ДИСКОМ Гляджу захоплений по оболоні і слова вигукнути з уст не можу, гляджу на тебе, горду, гарну, гожу, і як стоїш, […]...
27. “Солодкі хвилини свята…” Солодкі хвилини свята, Салюти, пісні, знамена. Минає червона дата – І знову пора буденна. Заводи, поля, верстати – Роботі кінця […]...
28. “На жалощі на ріках вавилонських…” На жалощі на ріках вавилонських, Не розпач і пригніченість Голготи, – Розпалений, шалений, хижий вітер Піском червоним повиває сонце, Кладе […]...
29. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
30. “Мы живем, под собою не чуя страны…” Мы живем, под собою не чуя страны, Наши речи за десять шагов не слышны, А где хватит на полразговорца, Там […]...
31. МОТИВ СТАФФА – 1 В зміні змін минає час неспішно, Смертні всі, кому судилось жити. Тож могилам на планеті тісно, Скільки їх – несила […]...
32. ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
33. XXXII. “У полум’ї свічок…” У полум’ї свічок являєшся мені, у полум’ї свічок, як полумінь, ясна. Як свічки полум’я, тоді мої уста тремтять і гаснуть […]...
34. ЗАБОЛЬНИЦЯ За болем, далі – Забольниця… Лікарня на горі стоїть. В мені клубок чуттів роїться, Що кревний біль в собі таїть. […]...
35. “Скільки днів уже, скільки ночей…” Скільки днів уже, скільки ночей Доводиться нам не спати. Під нами, як Ноїв ковчег, Дриготять і гудуть Карпати. ***...
36. ПРИЙДИ ДО МЕНЕ Прийди до мене стежкою світанку, як почуєш з нив зелені голоси, як небо вихилить блакиті склянку, хлюпне сонцем на твої […]...
37. ВІСІМ 1 Коли уяву сколихнуть її уста, розійдуться по тілі жагою пестощів, жаданням губ; коли цілунками наділить закутає дівочим чаром, лагідним […]...
38. “Жадана ти й жорстока, як жадана…” Жадана ти й жорстока, як жадана! Похмурі брови, очі – як сонця, Усмішка – світло, гордість нездоланна, Зневага – злість, […]...
39. ОРДА Страшна, надихана ненавистю й злобою, Іде на свій народ перевертнів орда. Народе мій, готуйсь до праведного бою, Щоб не здригнулася […]...
40. ТОНКА НАТУРА Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів […]...