Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Я так тебе люблю, що став любистком…”

Я так тебе люблю, що став любистком,
Любистком, любином, любачем…
Калина гроно прихилила близько,
І зір мій кожна ягідка пече.

Уже стаю тобою. З високості
Не вб’ють мне ні атоми, ні грім.
І стачить доброти супроти злості,
Щоб воскресати в імені твоїм.

Стаю твоєю твердю і водою,
Пташиною, калиновим кущем,
І хмаркою легкою над тобою,
І довгожданим радісним дощем…

І щедрості не побіжу позичить
В отих, що дбають лиш про свій живіт.
В роботу я прийшов, щоб возвеличить
Любов, і ясен віт, і кревний рід.

Від літ минулих не втечу лякливо,
Хоч поряд з житом там трясовина.
Засію правду: на прийдешню ниву
Історія дала мені зерна.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Я так тебе люблю, що став любистком…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР