ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Вклонившись гречно, влесливо-рахманну
Повів промову польський посланець:
“Прошу одуматись. Легкий кінець
Не за горами… жегна я дістану”.
Підвівсь Богдан – як сонце із туману!
Осяяв залю булави багрець.
І – вираз гніву – серця рішенець
Назовні вилив думу пожадану:
“В своїм краю волію полягти,
Ніж по чужім у золоті пройти.
До зброї, козаки! Народну силу
На бойові запросимо діла,
Щоб від Карпат аж до Савур-могилу
Державна воля владно процвіла”.
1940
(3 votes, average: 2,33 out of 5)Related posts:
- Б – ГЕТЬМАН Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Богдан Хмельницький булавою Скликав на Січ свої полки. Він завжди першим йшов до бою, За ним спішили козаки....
- НІЧНИЙ НАПАД Перекинувся у небі місяць. Духи вже третину його з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь пущі занімілі. Гах! […]...
- ПІШЛИ НАВТІКАЧІ Світив місяць, світив з-поза хмари… Два козаки на кониках утікали: Вони ж ото з України утікали, Пильно з України, мов […]...
- Ізяслав і поділ України Золоте, незлобне серце Мав у грудях Ізяслав, – Все він думав, все молився, Все він вірив і прощав. І дитячою […]...
- Марку Вовчку На пам’ять 24 генваря 1859 Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше […]...
- ПАТРІОТИ Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові […]...
- ТРИ МЕНТИ Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри… Нахиляйтесь, Пригинайтесь: Може, мимо пройдуть звірі… Тихше, тихше – Хто це дише? […]...
- БУДІВНИЧІ (Апотеза) Сокира й молот, кайло і лопата. Веде стерно упевнена рука. Пружіться, мускули! Гінка й лапата, Дзвенить риштовань далеч гомінка. Щоб […]...
- САЛЮТИ МИРУ В дні травневі, мріями багаті, Коли щастя хлюпає з пісень, Ми щороку зустрічаєм свято – Перемоги радісної день. І встають […]...
- МАКИ Л. В. Пилипенкові Мені хочеться ходити з одрізаною головою Данте на руках і слухати про любов до Беатріче… Шелестіли жита, […]...
- ЛОТОФАГИ Одіссея, IХ, 82-104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні […]...
- Сквозь сеть алмазную зазеленел восток Сквозь сеть алмазную зазеленел восток. Вдаль по земле, таинственной и строгой, Лучатся тысячи тропинок и дорог. О, если б нам […]...
- ВОДЯНИК Сивоусий, згорблений, прагнучи спочину, Я заліг і гріюся – сплю на дні ріки, У кушир закутаний, наче в павутину, Сиплються […]...
- “Ой стрічечка до стрічечки…” Ой стрічечка до стрічечки, Мережаю три ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю. Ой плахотка-червчаточка Дивуйтеся, дівчаточка, Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. […]...
- ЗЕМЛЯ Люба земле, европейська вітчизно! Кров’ю метелик фарбує крила, сівши на квіти твої, Кров спориняє пащі тюльпанів, Грає зорями в сплетах […]...
- ГІМН СОНЦЮ Мов куля вогняна, Як зірка з туману, Вже сонце осяяло схід. Пожежею встало, Усюди поклало Яскравої барви свій слід. Ще […]...
- “Чомусь візантійським святим…” Чомусь візантійським святим Волію звірятися в тайнах, Вони якісь мовчазніші, Достойні, розумноокі, Не те, що наші Мадонни, Де часто світська […]...
- “Як любо мислити на видноколі…” Як любо мислити на видноколі, Коли вгорі схвильовані лани Течуть потужно, не здвигнувшись долі, В безмежний край хмільної далини! Тоді […]...
- “Мешканцю міста…” Мешканцю міста – Віку дитино, Дивиться хліб нам В очі дитинно. Скроплений сонцем, Ніби сльозою, Дихає вітром, Пахне грозою. Вічна […]...
- “Один у другого питаєм…” Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, […]...
- “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
- РОСІЯ Країно, що страждаєш на комплекс материнства і обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови, хіба не знайдеться серед твоїх синів […]...
- “Свобода й правда – горді дві колони…” Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]...
- ЗОЛОТІ СТРУМКИ Золоті струмки розлилися. Червоного золота повні. Із ланів біжать, Із ярів гомонять, Із гір течуть, Аж до моря чуть… Течуть […]...
- “Марю лиш вогневим блискавки списом…” Марю лиш вогневим блискавки списом, в голову темну мою не вцілив грім. Ти поруч поник – мукою впився. Ти пригадай […]...
- “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
- N. N. (“О думи мої! о славо злая!..”) О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. Люблю, як […]...
- МОЯ МОЛИТВА Молю тебя, святое бытие, Дай силу мне отвергнуть искушенья Мирских сует; желание мое Укрыть от бурь порочного волненья И дух […]...
- АФГАНЦЕВІ Об чім ти замислився, білий, мов лунь, Обернений ликом печальним на Схід, Де, впаяний круто в небесну латунь, Ісламський півмісяць […]...
- ГІЛЬЧАНСЬКІ ДЖЕРЕЛА (Біля святого Миколая) У кам’яниці із камінних нір Пливе вода холодна і прозора, Поміж відрогів Кременецьких гір, Джерелами двигтить під косогором. Їх обступив […]...
- Верховинська ідилія Краю мій карпатський, світку мій чудесний, дай тебе любити за високі весни, коли сіють небо по землі лелеки і скликають […]...
- 8. РАДУЙСЯ ДВЕРЕ НЕПРОХОДИМАЯ Ти – двері, якими не можу пройти. Бо душа моя щулиться у щілину між землею і тілом, між бажанням і […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
- ПРОЩАННЯ З ПОДІЛЛЯМ Прощайте, Товтри круглогруді, і ти, гніздо Кармелюка, де й досі бойові погуди – мов червениці чумака, і ви, яри крутоберегі, […]...
- “Ні, легко жить чоловікам негоже…” Євгенові Скляренку Ні, легко жить чоловікам негоже, Вони повинні мужньо, як атланти, Вселенське небо на собі тримати, Коли воно грозове […]...
- ОСЬМИЙ ПОМЕННИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКОВІ НА ВІЧНУЮ ПАМ’ЯТЬ І Ти, Батьку, возопів нам Таку пісню нову Чистим серцем, чистим духом, Чистим рідним словом. І собрав нас свойов гуслев […]...
- “О давня, незагойня рана…” О давня, незагойня рана, Яка й тепер мені болить: Він за горами Гвадаррами, Із сили вибившись, лежить. І марить він […]...
- МОНАСТИР НАШ МАРС ДОЙМАЄ, ЛЮТІ БІДИ УЧИНЯЄ НА ОБИТЕЛЬ В НОВОГРАДІ І МАРС СМЕРТЕЛЬНІ СИПЛЕ ГРАДИ В п’ятницю рано Як нам заграли, З тої тривоги Хто був живий ще. Й гарбав безбожно, Бувши при зброї, Тих […]...
- Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...