ВЕСНЯНКИ

Синю кригу кілками колем,
І спливає набрідь німа.
Білим зайцем зеленим полем
Утікає лиха зима.

Доженім же її стрілою
І хребта перетнімо їй!
Щоб не знала, якою млою
Повернутись у наш постій,

Щоб не відала, навіженна,
Де притаєно піль кличі,
І гоїсту суцвіть ромену
Не морозила уночі!

Синю кригу кілками колем,
І спливає набрідь німа.
Білим зайцем зеленим полем
Утікає лиха зима.

Я над Россю довкола дуба
Не жалію мою жоломію.
Весно красна! Повідай, люба,
Чи тобі награвати вмію?

Я над Россю, уздрівши мавку,
Привітаю май-зілля гоже.
Весно красна! Чи серця вавку
Мій напій лікувати зможе?

Я над Россю, на пишнім лузі,
Перестріну мою дівицю.
Весно красна! Якій недузі
Навістити ясну гридницю?

І тоді, як Стрибог сердитий
Заметіллю продме довкілля,-
Одружусь і не буду снити
Жоломію, дівицю й зілля.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Веснянки. “Гримить! Благодатна пора наступає…” Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І […]...

ПОНЕСИ МЕНЕ, ВЕСНО Понеси мене, весно, Через хвилю воскреслу В зачаровані сонцем далекі степи. Подаруй мені, весно, Золоті перевесла, Щоб в’язати проміння в […]...

ВЕСНЯНКИ І Зійшли сніги, шумить вода, Весною повіва; Земля квіточки викида, Буяє травка молода; Все мертве ожива. Веселе сонечко блистить, Проміння […]...

“Знов весна, і знов надії…” Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]...

“Диха гірко, по-весінньому…” Диха гірко, по-весінньому Вітер білий. Що намисто темносинєє – Ллються тіні. Ніби глечиком полив’яним Вщерть налили, Потопили гори в синь […]...

XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...

Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, голубко, чому ж ти не йдеш? Чом замість себе до вбогої хати […]...

“ГАЙВОРОННЯ ЧОРНОЮ ЛУЗКОЮ…” Гайвороння чорною лузкою Сиплеться на позелень ясну. Вирушу я стежкою вузькою Навпрошки в прозорість весняну. Помандрую наче той сновида Зеленполем, […]...

НА ГОРОДІ ВЕРБА РЯСНА На городі верба рясна, Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, В неї доля нещаслива. В неї доля […]...

АКРОВІРШ. ХТО ВОНА? Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане, – І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде, […]...

ДИФІБРАМБ ВЕСНІ Весно! Облудна омано! Твоє чародійне вино, Заправлене соком дурману, Ми щороку, щороку п’ємо. Ти повінь свою розіллєш, Розбуркаєш давнє, Що […]...

“Мов краплі ті, хвилина по хвилині…” Мов краплі ті, хвилина по хвилині Спливає час в посудину доби… Не обіцяй добро зробить людині, А просто – якщо […]...

Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...

ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...

СКАРГА ЖИТТЯ Володимирові Шаянові Обшили душу лишаї, Покрили серце жовті струпи… Чиї ж то голосно, чиї Ревуть несамовиті труби? Гудуть – як […]...

ОНАЦЬКИЙ У РИМІ О, як гучать міцні терцини Данте! Дзвенить Горацій – мов моцарська мідь. І никне збоку невиразна блідь У неясних задвірках […]...

“Дощі минулись – і нема…” Дощі минулись – і нема. Сніги іще не впали. Отак – ні осінь, ні зима, Згрібаєм листя, палим. А дим […]...

“По той бік сніги – і по цей бік сніги…” По той бік сніги – і по цей бік сніги, По той бік зима – і по цей бік хуртеча, […]...

“Тихше, вихрасті кущі…” Тихше, вихрасті кущі! Небо, гамуй солов’я! Глухо в трояндні дощі Хлипає туга моя. Хмура – мов Каспія ніч. Гойна – […]...

ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...

В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...

ЗЕМЛЯ І СНІГ О білість! Тебе забагато! Це надмір для зору – і все не ввібрать. І чим відшкодуються змушені втрати – живучим […]...

ВАНДА весільне зілля – розмарин розмарин – гірке зілля цей міст між берегами буття і небуття між зрадою й самопошаною між […]...

ПРЯХА Пряла прялочка моя, Не переставала, Аж прийшов до мене гість, – Рватись нитка стала. Уродливий, молодий, А як заговорить, Слово […]...

“Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...

“Коли я сприймаю вітер сухий…” Коли я сприймаю вітер сухий, Що гонить пісок у бік Остії, Бачу тоді святу Моніку Між олеандрами, Як говорить до […]...

VIVERE MEMENTO!1 Весно, що за чудо ти Твориш в моїй груди? Чи твій поклик з мертвоти Й серце к жизні будить? Вчора […]...

“Облаток неталого снігу…” Облаток неталого снігу, На прерії з вітром лечу. Впаду, не розбившись об кригу? Розтану відчайно в плачу? О як я […]...

ДІВОЧА ТУГА Голосом горлиці серце туркоче – тремтить, як оголена гілка в гаю… О моє бідне, стурбоване серце, як зустрічаєш ти весну […]...

“Розвивається і зеленіє…” Розвивається і зеленіє, І сумує, мов дівча, дуброва; А над нею сонечко сміється: Весно молода! бувай здорова! Соловейку! я тебе […]...

“Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...

ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...

“Півонії й маки уже відцвіли…” Півонії й маки уже відцвіли, Бузок доцвітає. Весна проминула не знати й коли: Була – і немає. За вікнами море […]...

“Ти сидиш під білим древом…” Ти сидиш під білим древом, Вітер сумно в полі виє, Угорі німують хмари, І туманом небо криє. І вбачаєш гай […]...

ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...

“Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...

“Переглянуть, обміряють слово…” Переглянуть, обміряють слово, Перенюхають все разів п’ять. За тире, за уступи змислові Накладуть конфіскати печать. І на пробу – палає, […]...

ВЕСНА Й ЗИМА Ходив весною я по квітчаній долині, За кожним ступнем зілля урождало сонце. І я згадав, як по зимі в моїй […]...

“Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...

ЧІЧІКАСТЕНАНГО Мої прадавні чари: Терти у жмені те зілля. Хай долоня несе тобі запах Кадильниці в Сан Томе. Заклинати зорі на […]...

Related posts: