Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Облаток неталого снігу…”

Облаток неталого снігу,
На прерії з вітром лечу.
Впаду, не розбившись об кригу?
Розтану відчайно в плачу?

О як я жадаю, щоб крапля
Мого суєтного єства
Проникла під спрагнену паплю
З дощем, що її напува.

Тоді, офіруючи тіло,
Відчув би я в сонці яркім,
Як гойно б гілля взеленіло,
Напоєне серцем моїм.

1968

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Облаток неталого снігу…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)