ДОЛИНА

Related posts:

1. “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
2. “Тут ліс повалений лежав…” Тут ліс повалений лежав, гіллям трупіни прикривав немовби сам себе чімхав і падав, де стояв. Тоді настала тут весна, змагались […]...
3. СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
4. КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
5. ЛУНА Поїхали туди, де рідне поле, і ліс, і річка, й місяць на воді на стьожках хвиль, немов мала дитина, гойдається […]...
6. ДОЛИНА РОНИ М. Т. Рильському Тихо тече по долині Рона – велика ріка… А в дощ вона буйно лине, Розгнівана і стрімка. […]...
7. “Вечірня долина повита імлою…” Вечірня долина повита імлою, Осіння калина стоїть над водою. Рубінові грона обтяжують віти, Колише калину калиновий вітер. І тихо навколо, […]...
8. ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать*. “Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не […]...
9. ВЕСНА (З Баратинського) Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі – злотозор. Весна, весна! Який […]...
10. “Перегорю…” Перегорю, Переболю. Усі недуги пересилю. І кров’ю окроплю свої надії перестиглі. На крем’яний Чумацький Шлях по сіль розвіяну полину. Збагну, […]...
11. “Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...
12. “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
13. ЗЕЛЕНЕ ПЕКЛО Тінь літака роздерла Овечу лагідність хмар. Кишить зелене пекло: Праліс густий, шерхаий, Вріс у ріки гарячі. Плідність і гниль сплелися. […]...
14. Хроніка Ігореві Калинцю тоді всю ніч над нашим містом пливли двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран- ком ішов […]...
15. “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
16. МОЯ ОСНОВА Я звідтіля, де мій Південний Буг з моїм Дністром русявим розмовляє. Поміж річок оцих така земля є, де кожен горбик […]...
17. “Згасає день за синіми лісами…” Згасає день за синіми лісами, За синіми лісами лягла імла; Пливуть рожеві хмари небесами, І тихо з небесами злилась земля. […]...
18. БАЗАРУ ПРОПОВІДНИК Він роздмухує дзвін, як рукав, На тілі у нього замість руки ріка І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками. […]...
19. “Втомлені, засмикані, знервовані…” Втомлені, засмикані, знервовані, Але залишаємось людьми. І душа в житті цім невлаштованім Силається вдарити крильми. Силується юно посміхнутися, В глибині […]...
20. БЛАКИТНА ПАННА Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. […]...
21. “Короткі батькові листи…” Короткі батькові листи Без підпису і дати. Душа не вміє доброти У слові приховати. “Приїдь додому на святки…” Сердечна, щира […]...
22. СЕКВОЯ Яр. Коропеєві Ще не свистіла Дарія стріла, Мовчала праща на правиці галла, А ти висоти в сонці покликала І з […]...
23. НА ПРОМОВУ СТАНІСЛАВА ОРІХОВСЬКОГО, СПРЯМОВАНУ ПРОТИ ЗАПЕКЛИХ ОБОРОНЦІВ ГАНЕБНОГО ЦЕЛІБАТУ Не через те гримотить невпокійний Юпітер, що хмари Чорні на небі, либонь, десь там взялись, а тому, Що Оріховський, запалений […]...
24. “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...
25. ВОРОН Мчить теля від зляканої квочки, Де трава розхлюпала курчат, А за ним крізь сині молоточки – Татове і мамине дівча. […]...
26. “Облаток неталого снігу…” Облаток неталого снігу, На прерії з вітром лечу. Впаду, не розбившись об кригу? Розтану відчайно в плачу? О як я […]...
27. “На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами…” На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами громи роз’їжджають у хмарах – вози гуркотять Від воза загубиться колесо – й гримає […]...
28. “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
29. “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
30. ОЙ, ЩЕБЕЧУТЬ СОЛОВІЇ Ой, щебечуть соловії, Розвиваються лелії, Квіти сиплються з вишень; Пара голубів туркоче, Наче слухати не хоче Соловейкових пісень. Ой, туркоче, […]...
31. “Не помираю від хули…” Не помираю від хули І не полюю на хвалу я… Та як хвилююсь я, коли Мене нічого не хвилюю! Байдужість. […]...
32. ПАНІ І ПАНІЕЛЬ Де туманом ранковим З річки дихає осінь, Кленів листя шовкове У траві заплелося, – “Ельзи” бігають,”Джоні” (шавки імпортнозвані) Вранці на […]...
33. “Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...
34. МОНОЛОГ СТАРОЇ ХАТИ Я відслужила на землі своє. Хоч промінь світла ще по стінах бризка, вже сволок, де була твоя колиска, прогнувся низько […]...
35. “Отак, неначе вчора вранці…” Отак, неначе вчора вранці, Ішли до діла новобранці – До плуга, молота, ракети, І дехто, ясна річ, – в поети. […]...
36. АНГЕЛ Чоловіки у зеківських бушлатах В вечірнє небо дивляться гуртом: Під місяцем, посеред хмар кошлатих, Кільце з’явилось. Корабель-фантом. Брати по розуму. […]...
37. “Віють вітри, віють буйні…” Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться. О, як моє болить серце, А сльози не ллються. (2) Трачу літа в […]...
38. ТЕБЕ ПРИГАДУЄМ ПІСНЯМИ “Цю землю треба сполоскати Дощем вогненним, а тоді, Щоб жати урожай багатий, Втопити поле у воді. Нехай постоїть. Хай помокне. […]...
39. ПРИСВЯТА Д. Чередниченкові – редактору моєї першої збірки з нагоди 30-ліття невиходу в світ Не вийшла в нас збірка ні перша, […]...
40. “За сірим тлом холодного вікна…” За сірим тлом холодного вікна Лежить дорога, що веде до тебе. Моя любове і моя потребо, Наповни душу силою вина! […]...