“При світлі снігу…”
При світлі снігу
можна й в листопаді
частину страхів відпустить туди,
де вулички канал впадає в паділ
й чечітку вибивають поїзди.
При світлі снігу
ще можливе диво,
розлив снігів не позбавляє нас
неясної надії перспективи,
він втягує і пропонує лаз.
І ось тим лазом подумки веду я
себе самого в молодість світань
й голодну душу все іще годую
все тим же хлібом пізніх сподівань.