НА СПРАВЖНЬОМУ СНІГУ, СТВОРЕНОМУ ЛЮДИНОЮ

Related posts:

1. “Здається, нічні заметілі, а снігу нема…” Здається, нічні заметілі, а снігу нема. І листя нема, геть нічого нема, і нема супокою: ті ж спогади, лиця, і […]...
2. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
3. “При світлі снігу…” При світлі снігу можна й в листопаді частину страхів відпустить туди, де вулички канал впадає в паділ й чечітку вибивають […]...
4. ТРИВОЖНЕ ПЕРЕДЖНИВ’Я Зачастили дощі – та непрошені, А хліба на полях ще не кошені. Вже не день і не два – хмари […]...
5. “На снігу торішнє листя…” На снігу торішнє листя, насінина на снігу, сніг присів, немов прокиснув, стежку втоптану прогнув. Пойнялась водою крига – жовта тріщина […]...
6. “Облаток неталого снігу…” Облаток неталого снігу, На прерії з вітром лечу. Впаду, не розбившись об кригу? Розтану відчайно в плачу? О як я […]...
7. “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
8. ОСІНЬ. ЛІС Скидає листя тихо ліс – М’яка постеля стелиться, Між білим холодом беріз Золотиться метелиця. Ще витинаються гриби З-під шерху сухозлотиці, […]...
9. “Зустрів я бджілку на снігу…” Зустрів я бджілку на снігу – куди вона летіла? Чому біля розкритих губ незрушно роговіла? Зустрів я воду на льоду […]...
10. “Замети снігу – як скирти…” Замети снігу – як скирти. Ні перейти, ні обійти. Лише, пірнаючи по вуха, Бредуть вовки і виють глухо: – Ау-у… […]...
11. “Наїлися шпаки снігу – співать перестали…” Наїлися шпаки снігу – співать перестали. До шпаківень, а в шпаківнях вітри ночували. Один вітер – Вітер Грудень, другий – […]...
12. “На луг лягло благословіння снігу…” На луг лягло благословіння снігу – Хитливий переплив і перелив сніжин, – І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, […]...
13. “Талого снігу платочки сивенькії…” Талого снігу платочки сивенькії дощик дрібнесенький, холодний вітрець, проліски в рідкій травиці тоненькії, се була провесна, щастя вінець? Небо глибокеє, […]...
14. “На білому снігу дуби на диво чорні” На білому снігу дуби на диво чорні. Поміж дубів стоїть давно забутий дот. Бійниці розвелись, мов щелепи потворні, Мов пащі […]...
15. РАДІСТЬ Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний […]...
16. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
17. АЛЬТАНКА В ЛІКАРНЯНОМУ САДУ Альтанки вигнутий дашок В якомусь нетутешнім стилі, А по довкіл дерева білі І снігу сиплеться пушок. Холодна хмарна небо вись […]...
18. БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
19. ХОТІВ БУТИ ЛЮДИНОЮ Щоб не крокувати – відтяв собі ногу (перестав і ходити до друзів) Щоб не вертіти непристойних фігур – відкусив пальці […]...
20. СТАРИЙ МОТИВ НА НОВИЙ ЛАД Завірюха-віхола На весь світ наїхала, За саньми – пурга… Заметіллю сивою З юною, красивою – Їде дідуган. Кружеля метелиця, А […]...
21. “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
22. БІЛА СИМФОНІЯ Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як […]...
23. ОСІННІЙ ДОЩ Усміх пославши в останнім промінні, Згинуло радісне літо; Дощик уїдливий, дощик осінній Сіється, наче крізь сито. Сонце не вийде, не […]...
24. “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
25. БЕНКЕТ Що, горілка там чи кров? Плеще, плеще чарка пінна, Ну ж, голубко, ну, незмінна, Як не втіхи – дай отрути! […]...
26. СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...
27. “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
28. “У лісі, лісі темному…” У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялиночка І зайчик з нею ріс. Ой, снігу, снігу білого […]...
29. “Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання…” Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання Пролетить, прошумить непомітно! Хай останняя пісня-зітхання Згомонить і пропаде безслідно!.. Тихше, серце моє! […]...
30. “Сутінь вечірня…” Сутінь вечірня. Хмари осінні. Думи понурі. Серце без бурі. Мертва надія. Погасла мрія. Спить, мов дитина, Радість єдина. Серце повите […]...
31. “І хотів би підбігти ти…” І хотів би підбігти ти: Та чи ж можна в снігу такому? Так помалу мусиш іти, Мов ступінь твій по […]...
32. “Мені назустріч над вечірнім морем…” Мені назустріч над вечірнім морем примчався вітер, пристрасний і хижий. Під ноги хвиля стелиться в покорі і біла піна стопи […]...
33. ДОЩ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний […]...
34. ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Дмитро Павличко Як згадаю: ніс я на долоні березневу днину дорогу. Остигали […]...
35. “Який глибокий ти даруєш спокій…” Який глибокий ти даруєш спокій, Моя далека вечорова зоре! Я бранець твій, як серп оцей широкий, Що стелиться за обрій, […]...
36. “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
37. ДОЩ Дощ ливнув. Злетіли тротуари, Піднявши вгору крила хвиль. Заплакали червоні фари І сивим став автомобіль. Неначе дзеркало, на плоті Срібляна […]...
38. “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
39. “Вже другий рік нема зими…” Вже другий рік нема зими, Земля потріскалась від суші. Ані сніжинки – наче ми Грудневий сніг забрали в душі. На […]...
40. БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...