АЛЬТАНКА В ЛІКАРНЯНОМУ САДУ

Related posts:

1. “Літає риба в саду…” Літає риба в саду, Горобці з неї сміються. Хто вона, звідки вона? Літає в садку. А в криниці відро снує […]...
2. У МАМИНІМ САДУ У маминім саду вітрець гілки колише, Гілок не дістю, бо я іще мала, Та знаю, що ніде нема землі рідніше, […]...
3. “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
4. У ПАРКУ Тихий парк. Альтанки та алеї. На алеях – пари молоді. У долині – став. І на воді Лебеді біліють, як […]...
5. Сотворіння саду …ми сад в якому виросли дерева уста в уста мов білий подих саду де слива ледь волога і рожева цвіте […]...
6. Ночью в саду Ночью в саду у меня Плачет плакучая ива, И безутешна она Ивушка, Грустная ива. Раннее утро блеснет, Нежная девушка Зорька […]...
7. ПЕРШИЙ СНІГ Копаються гави в одвійках, І скляно дзвенить од стежок. Спокійно по косих лінійках Спускається перший сніжок. Шликами стовпці голомозі Вбирає […]...
8. “Дивна річ: нічого не змінилось…” Дивна річ: нічого не змінилось – листя поривалось і світилось на прикові в яблунь молодих. Квітнуть, як і вчора, ніжні […]...
9. “Отак, неначе вчора вранці…” Отак, неначе вчора вранці, Ішли до діла новобранці – До плуга, молота, ракети, І дехто, ясна річ, – в поети. […]...
10. “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
11. “В саду засніжене гілля…” В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]...
12. “Ми збирали яблука в саду…” Ми збирали яблука в саду, Дні стояли, скупані в блакиті. І сказав я, що у цілім світі Кращої за тебе […]...
13. “Останнє яблуко в саду…” Останнє яблуко в саду В осінній заметілі Чи на добро, чи на біду Лишилося на гіллі. Дощем на нього сипоне, […]...
14. “Зацвіли жоржини у саду…” Зацвіли жоржини у саду, Зорепади відцвіли серпневі. Доцвітає літо день по дневі, Наближає осінь молоду. З чим же я у […]...
15. “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
16. “Зацвіла черемха у саду…” Зацвіла черемха у саду, На вітрах травневих закипіла. Я грудьми до неї припаду: Як її сестра моя любила! Струсять віти […]...
17. VI Risoluto. Собор Саду У притворі собору крипти спалених стін. Заспіває соборна свіча, І навіки: Білі стіни біліють прабілістю тіл, І співають осанну невисохлі […]...
18. ЧАРИ ОСІННЬОГО САДУ А під грушею дівчата ловлять падалиці в сіть. Важко гілочку дістати. – Дядьку, дядьку, потрусіть! – Світять зірочки пристиглі в […]...
19. В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
20. “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
21. “Береза в моем стародавнем саду…” Береза в моем стародавнем саду Зеленые ветви склоняла к пруду. Свежо с переливчатой зыби пруда На старые корни плескала вода. […]...
22. “Хочу я троянди, що цвіте в саду… “ Хочу я троянди, що цвіте в саду… Скільки я для неї дивних слів знайду! Хочу я купави. Їй я розкажу, […]...
23. Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
24. XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
25. VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
26. VIII Allegretto. Пісня пісень саду Ти знову озиваєшся мені, І знову не накличеш ся мене… Чи не тому твій голос посумнів, Що й він не […]...
27. “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
28. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
29. “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
30. “Так, ми пролог. У вас і королі…” Так, ми пролог. У вас і королі, І шибениці, і церкви, й картини, А ми – лиш проба першої людини, […]...
31. MALIGNE LAKE Різьбить різьбу абстрактну скульптор – час: що зарис – повість про життя і смерть. Незрозуміла мова ця для нас: красою […]...
32. КРАПЛЯ Ще до вчора, ще до вчора крапля ця була прозора, в глибині її стозорій відбивалось море, море. Лебедино аж донині […]...
33. “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
34. ПАМ’ЯТНИК І. М. СОШЕНКУ Умер проїздом. Корсунь спав, байдужий, що десь сьогодні, вчора чи торік умер проїздом, сивий і недужий, якийсь старий самотній чоловік. […]...
35. “Немирів. Парк. Стави. Алеї…” Немирів. Парк. Стави. Алеї. Пливуть човни. Цвітуть лілеї. Альтанки, плющ, розарій, грот, Пісні і музика – курорт. Вже мало хто […]...
36. ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
37. “Вчора лишилась за нами у мряці ліси…” Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора одкрились рожева умита долина. Хлипає тихо розбита рука. – О, як пси, […]...
38. “Крила ночі світ закрили…” Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло […]...
39. “Я мрію про завтрашнє, отже, існую…” Я мрію про завтрашнє, отже, існую, Бо світ цей існує у думах моїх. Навколо природа буяє, веснує, Сурмить соловей, що […]...
40. УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він з коня та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг. […]...