Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





У МАМИНІМ САДУ

У маминім саду вітрець гілки колише,
Гілок не дістю, бо я іще мала,
Та знаю, що ніде нема землі рідніше,
Ніж мамин білий сад, де вишня зацвіла.

Цвіт загадковий, світ загадковий,
Світ пелюстковий, ніжний мій світ
Вишня-матуся, вишня бабуся
Радо стрічають мене край воріт.

У маминім саду щодень було гарніше,
Та як би не було, а донька вироста.
І от вдягла фату – і вже цвіте, як вишня,
А матінка стоїть у сонці золота.

У маминім саду вже не панує тиша,
Немов дзвіночок, в нім онучечка мала.
Легкий вітрець її на гойдалці колише
В бабусинім саду, де вишня розцвіла.

Роки собі пливуть, а Ви все красивіші,
Матусенько моя, бабусенько свята.
Я бачу білим світ, бо він мені світліший
Крізь мамин білий сад, де вишня розцвіта.

Цвіт загадковий, світ загадковий,
Світ пелюстковий, ніжний мій світ.
Вишня-матуся, вишня-бабуся
Радо стрічають мене край воріт.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

У МАМИНІМ САДУ - КИР'ЯН НАДІЯ