Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Рожева пелюстка з далекого саду…”

Рожева пелюстка з далекого саду,
Завіяна вітром на людний перон.
Назустріч тобі стрепенувся вагон,
Та з місця не зрушив собі на досаду.

А був той вагон у дорозі давно, –
На схід і на захід лежали маршрути.
Забув, що належало з часом забути,
Але пам’ятав, що забуть не дано.

Постав перед ним, наче марево, ліс,
Де звірі і трави, джерела сріблисті,
Де вічною раною світиться зріз
На місці, де він колись деревом ріс.

Над ним – таємничий перешум беріз,
Палючі вітри і тріскучі морози…
По вікнах вагонних котилися сльози,
Хоч він постарів і соромився сліз.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Рожева пелюстка з далекого саду…” - ЛУКІВ МИКОЛА