“Ми збирали яблука в саду…”

Related posts:

1. “Ти зіграла двісті ролей…” Ти зіграла двісті ролей, Різних безліч героїнь, Та найкраща ти без гриму, Божественна – без одінь. Тільки будучи нагою Граєш […]...
2. “Яблука доспіли, яблука червоні…” Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду – […]...
3. “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
4. “Хочу я троянди, що цвіте в саду… “ Хочу я троянди, що цвіте в саду… Скільки я для неї дивних слів знайду! Хочу я купави. Їй я розкажу, […]...
5. ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
6. “Немовби все таке ж учора й нині…” Немовби все таке ж учора й нині: Тече ріка, стоїть зоря в зеніті. А Прометей приніс вогню людині – Й […]...
7. СМАК ЯБЛУКА Ви їли яблука з моєї України? Ні, ви не їли… Їхній смак пізнати Тоді лиш можна, як в тюремні стіни […]...
8. “Пролітали селом поїзди…” Пролітали селом поїзди, Прогиналися рейки і шпали. Всім селом за городи й сади Ми на зустріч до них вибігали, Миготіли […]...
9. “І свято без тебе – не свято…” І свято без тебе – не свято… І щедрі багаті столи, І гості з високої хати, І всі, що повз […]...
10. СПОВІДЬ О Україно! Ти єдина в моїм розхристанім житті. Прийми цю спраглу сповідь сина, як щиру мову почуттів. На світі, знаю, […]...
11. СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
12. КАРПАТСЬКІ ЯБЛУКА Яблука звалися райськими, Райськими ночі були. Понад борами космацькими Хмари вінками пливли. Річка в долині світилася, Срібна од місяця й […]...
13. В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
14. “Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…” Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати. Це за примхи ти так гарно мене покарав. І приходять […]...
15. XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
16. ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...
17. ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Дмитро Павличко Як згадаю: ніс я на долоні березневу днину дорогу. Остигали […]...
18. ВИГНАНЕЦЬ В свято – день, розірваний надвоє. День з маленькою павзкою. Ранок, що молодість нашу нагадує, Вечір, що видається казкою. Це […]...
19. ЯБЛУКА ЧАКЛУНКИ Наче яблука налиті, Ніжнозолоті – Вивільнені і відкриті Перса молоді, Що, немов для, поцілунку, Випнуті вперед… В твоє золото, чаклунко, […]...
20. “Струнка, повітряно-легка…” Струнка, повітряно-легка, Немовби зіткана з блакиті, – Мені ти стрілася така В далекім світі, юнім літі. Таку тебе запам’ятав, Таку […]...
21. ЧАРИ ОСІННЬОГО САДУ А під грушею дівчата ловлять падалиці в сіть. Важко гілочку дістати. – Дядьку, дядьку, потрусіть! – Світять зірочки пристиглі в […]...
22. “Червоні яблука в кімнатах…” Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Це нашого кохання надих Зійшов на яблуневу стать. Це ми передали деревам […]...
23. “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
24. ПРО СЕБЕ Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр […]...
25. “Я б давно вже тебе розшукав…” Я б давно вже тебе розшукав – Загубилась адреса, на жаль. Я б до ранку з тобою блукав – Та […]...
26. Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...
27. “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
28. “В саду засніжене гілля…” В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]...
29. “Останнє яблуко в саду…” Останнє яблуко в саду В осінній заметілі Чи на добро, чи на біду Лишилося на гіллі. Дощем на нього сипоне, […]...
30. “Зацвіли жоржини у саду…” Зацвіли жоржини у саду, Зорепади відцвіли серпневі. Доцвітає літо день по дневі, Наближає осінь молоду. З чим же я у […]...
31. “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
32. “Зацвіла черемха у саду…” Зацвіла черемха у саду, На вітрах травневих закипіла. Я грудьми до неї припаду: Як її сестра моя любила! Струсять віти […]...
33. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
34. ОКСАНА Посадили ми вдвох при дорозі Ще малими дві парості віт. Пахло літо в яснім передгроззі, Наша яблуня кинула цвіт. Розцвіла […]...
35. “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
36. МОТИВ Блукав і світу білого не бачив, на велелюдді, як у пущі, жив. Але почув не шепіт – легіт наче: “Згадай […]...
37. “Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...
38. “Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі…” Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі, і одспівані, наче далекі пташині пісні, твої губи невмілі, а нині такі вже […]...
39. “Я по світах блукав, як Одисей…” Дружині Вірі Я по світах блукав, як Одисей, А ти чекала, вірна Пенелопа. Була далеко золота Європа, Ще дальше – […]...
40. УЧИТЕЛЬ Старий учитель залишився сам. Дружина вмерла, а сини – у місті. Квітник, городець, яблуневий сад – Оце і все, що […]...