Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ти сидиш під білим древом…”

Ти сидиш під білим древом,
Вітер сумно в полі виє,
Угорі німують хмари,
І туманом небо криє.

І вбачаєш гай і поле;
Помертвіло, все чорніє,
І в тобі зима й круг тебе,
І холодне серце ниє.

Коли се – летить на тебе
Біле клоччє… Ти сумуєш,
І на зимні завірюхи
Серце кволе вже готуєш.

То ж не сніг, не завірюха…
З ляком серденько радіє:
Весняні квітки пахущі
Яблуня на тебе сіє.

Що за страшно любі чари!
Сніг у цвіт перевернувся.
Ти кохання знов жадаєш,
Хирний дух твій знов проснувся.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


“Ти сидиш під білим древом…” - КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН
 »