СЛУЦЬКІ ТКАЛІ
Від ниви рідної, від хати,
Де чути діток голоси,
Вони узяті в двір багатий
Барвисті ткати пояси.
І так щодня в сумні години,
Про щастя вже забувши сни,
Свої мережані тканини
Узором перським тчуть вони.
А за стіною жито в полі,
Смієтсья небо з-за вікна,
І думи линуть мимоволі
Туди, де розцвіла весна.
Там розпустили між хлібами
Волошки вінчики свої,
Десь там дзюркочуть за горбами
Сріблом холодним ручаї,
Там щирий шум старого бору…
І з-під безвольної руки
Замісто перського узору
Цвітуть волошок пелюстки.
1942
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- ПРОЛІСОК – Чого ти, квітко, рано розцвіла? У березні весна іще непевна… – А що робить, коли я щастя повна? Я […]...
- “Розляглись поля широкі…” Розляглись поля широкі, Несходимі, незміримі. Із боків хлюпнуть хлібами – Заколишуть і присплять. Плине хмара із-за моря Над лісами, над […]...
- ВОЛОШКИ Льву Озерову У Москві, на вулиці, біля Ільїнки, Де трамвай проходить без зупинки, Де у тіні зелені й століть Федоров […]...
- ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
- ВЕСНА І Я щоночі виходжу в двір, Прислухаюсь: в ранковій млі, Із далекого півдня, з-за гір, В край дніпровий летять журавлі. […]...
- АЙСТРИ Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… […]...
- ВЕСНА Весна, весна, година мила, Як гарно ти, як пишно ти Долини, гори звеселила, Скрізь-скрізь розкинула квіти: Усе кругом зазеленіло! Чого […]...
- “Чого я прагну?.. Бурі, грому, див?..” Чого я прагну?.. Бурі, грому, див?.. Торнадо?.. Безпощадного цунамі?.. Моя любове, радість розбуди І запали веселку поміж нами. Бо що […]...
- “І пригадався той глибокий ліс…” І пригадався той глибокий ліс. І ти легка в халатику сатиновім, Як саранча перестрибувала… Крізь Колючі і густі кущі ожинові. […]...
- Він вони свої ночі зігрівали гасом газом вугіллям дровами вони до нього у двері стукали й радили заспокоїтись і крижаними словами […]...
- “Під синім небом, над ясним колосся…” Т. Г. Масенкові Під синім небом, над ясним колосся” Серед степів, де грала ковила, Де щастя й горе водночас велося, […]...
- ВОЛОШКИ Цілий день учора проблукав у полі, з вітром навздогінки бігав навмання. Срібно і прозоро. В злотному – тополі. Обрій – […]...
- ПІСНЯ СТОКРОТКИ І сонця око вогненне Не бачить більше за мене. Та й місяць гордо-сріблистий Пірнає в хмари імлисті. Коли зацвіте ласкава […]...
- Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
- “Сріблом чорніють озера…” Сріблом чорніють озера В засніжених кратерах. Смерч танцює На плоскогір’ї. Ріки – змії отруйні Метаються десь по розколинах. Гарячі джерела […]...
- ДО ОСЕНИ Добо дощів і плоду повноти! Сяйного сонця покликай корону, Змовляйся з ним, як лози одягти Вагою грон на виступі фронтону, […]...
- СПОМИН Як добре там гукати між горбами, Купати ноги в гущі мокрих трав! Щасливий, хто не сіяв, не орав, І лиш […]...
- ПІСНЯ Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком […]...
- ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
- НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
- МЕРЦІ (дума на початку ХХ століття) Мерці, Мерці… Навколо, тут і там, Куди не глянешь, скрізь самі ходячи трупи! Немає ліку тим холодним мертвякам: Вони клопочуться, […]...
- ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИВУВАТИ У Неквапи білі лапи, А в Невапоньок – свої: Йшли Невапи-непоквапи Зимувати у гаї. А гаї весна любила, А гаї […]...
- БАРДИ ПРИСТРАСТИ Барди пристрасти й окрас На землі живуть між нас. Чи ж провадять лет легкий Їхні в небі двійники? Так, захмарну […]...
- ВЕСНА (З Баратинського) Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі – злотозор. Весна, весна! Який […]...
- “Запахла осінь в’ялим тютюном…” Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. […]...
- ЗРАДА Буває так не тільки у футболі, бува, себе непросто побороти. Тут можна проманутись мимоволі і гол забити у свої ворота. […]...
- МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
- ЛІХТАРІ Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь […]...
- ВІВІСЕКЦІЇ Розіп’яті на цинкових столах, у голготських долинах лябораторій, вони віддають своє життя, щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, […]...
- НІЧНИЙ РЯДОК Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у […]...
- “Пригас вогонь важкого бою…” Пригас вогонь важкого бою – І я крізь подув крижаний Іду незнаною тропою Під сірим небом чужини. Навколо хмуряться простори, […]...
- Абрикоса … Було довго чекати до літа, А теплінь – враз мазнела крилом, Абрикоса, задумливо-світла, Розцвіла у садку за вікном....
- “Дивлюсь на небо – сіре, однотонне…” Дивлюсь на небо – сіре, однотонне, Як і життя в неволі, і мені Той сірий колір десь у глибині Душі […]...
- “Неначе птах з ключами журавлів…” Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]...
- МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
- ПРОМЕТЕЙ …І Прометей, від скелі, не одкутий, В розп’ятті скам’янілий, з дивини, Ожив, почувши хлипання про Крути Панів, що вибиваються з […]...
- У ЛІКАРНІ Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на […]...
- “У мене зранку за дверима…” У мене зранку за дверима Стояла найніжніша рима. Шкреблася, стукала у двері, – Чалапалася на папері, Та я сказав їй: […]...
- “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
- “Зіниці смерті стежили за Вами…” Олесю Гончарові Зіниці смерті стежили за Вами Прицілами, злобливим зором лінз, І друзі падали, й ревли димучі ями, І обрії, […]...