Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“У мене зранку за дверима…”

У мене зранку за дверима
Стояла найніжніша рима.
Шкреблася, стукала у двері, –
Чалапалася на папері,
Та я сказав їй: – Підожди.
Ось спраглим принесу води,
Голодним дам шматочок хліба,
Бездомним возведу колибу,
Холодним розведу багаття,
Піду туди, де плачуть браття,
Та витру сльози їх горючі,
Поллю калиноньку на кручі,
У неба випрошу дощу,
У сонця ви клянчу теплині
На ниву, гнізда солов’їні…
Тоді й тебе в свій дім пущу.

І поки був я всім привітний,
Кінчатись стало денне світло,
І, мабуть, римі ждать набридло:
Вона того ж таки числа
До когось іншого пішла.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

“У мене зранку за дверима…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР