Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Тебе з корінням вириваю…”

Тебе з корінням вириваю,
Топчу ногами стовбур твій.
Пустий, гірчавий молочаю,
На цій землі рости не смій.

Покутуй, вороже врожаю!
Тебе на поле не пущу.
Я в небі хмару відшукаю
І в неї випрошу дощу.

І грім ударить незабаром
На придніпрову сторону,
І за розгойданим ударом
Дощі напоять ярину.

Тоді хвилюйтеся до сонця
Під перепілчині казки,
Пісні смаглявого херсонця –
Важкі, воскові колоски!

1938

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Тебе з корінням вириваю…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)