Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СЕНИК

Твоя відвага, страднице Ірино,
Ввібрала в себе дух Каменяра,
Що розгорнувся гінко, стокорінно,
І став на прю – як Замкова гора!

І так стоїть, нескорена твердиня,
Супроти тьми грабіжницьких навал.
Карай, карай московське мряковиння
Мечами сяйва, що дзвенять – як шквал!

Ідуть упівці з рідних Нагуєвич,
Ідуть із Холму, йдуть із-за Дніпра.
Махнув правицею Роман Шухевич –
І б’є у дзвони Київська гора.

І ти на ній, самопосвятна Лесю,
Посланко штабу, точний вістовий, –
Немов свята Ірина з піднебесся
Скликає дочок на священний бій.

Стоїш на ній, окрилена Ірино,
Пойнявши зором веселковий карк.
Приймай, приймай, майбутня Україно,
Геройський змаг, новітню Жанну д’Арк!

1981

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

СЕНИК - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)