ПОЕТИКА

Related posts:

1. ПІСНЯ.”Повій, вітре, на Вкраїну…” Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, […]...
2. АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...
3. ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...
4. НІЧНІ МІНІЯТЮРИ ЛЮДИ Мій малий човен пропливає повз інші : між нами глибінь. ЗОРІ Я відкрив книгу завжди нових поезій : читаю […]...
5. КРАСА Облуплена, обідрана хатина, Бліда і некрасива в ній дівчина… Не хочу поглядом дивитись безнадійним – Краси чуттям шукаю невпокійним. А […]...
6. “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
7. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
8. “Коли ж порине ярий борвоспад…” Коли ж порине ярий борвоспад, Який клекоче під грудьми стовирно? Тобі не треба янгольських порад, Що повівають крилами сумирно. Пече […]...
9. КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...
10. ПРОРОЦТВО Вітаю з Новим Роком Усе, що молоде! Нехай бадьорим кроком Вперед, вперед іде! Під снігом спить рівнина, У ріках спить […]...
11. “мій Господи, поговори за нас…” мій Господи, поговори за нас. Тобі давно воздасться говорити за кожну хвилю золотої квити, за недопитий, бо гарячий час. доопріч […]...
12. Пиши на адресу літа Пиши мені на зелену адресу літа. Послані поцілунки твої стануть найкращими новинами. Вранці знову про мою нову книжку писали в […]...
13. ХАТИНА Над синім Дніпром, на зеленій горі, Де гречка на сонці кипіла, Стояла в тополях, у щасті й добрі Хатина, як […]...
14. Надо мною Me up at does… надо мною застигли меж поверхів шкляні очі отруєної миші тихо як жива що питає ти загубив […]...
15. Стояла тиха осінь на землі А я живу. В тінях і плямах сонячних… Прикривши віями очей хмільнистий крик, Я бачу буйножовті вальси соняхів Крізь голубу […]...
16. (ЗАМОК) Прогулянка кіньми – велика приємність. Та нам зостаються лиш кухні в задвірках сецесій – просторі прокурені гнізда, де гори немитого […]...
17. “О дивний мент, о дивний час!..” О дивний мент, о дивний час! Весь Всесвіт дивиться на нас. Сам Бог над нами став, здається, І чуть, як […]...
18. БАЛАДА ПРО ВІЖКИ Дядько ліг горілиць на порожній підводі І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло… Все було, як було. Не змінилось […]...
19. БАЛЯДА ПРО КАКТУС “REGINA NOCTIS” Місяць – кульбаба, Іскри розсіяв. Сіли на віти, У глиб гортензій. Щебет занурив Вінець долини. Стопа невзута (Скоячина ніжка) Вийшла […]...
20. ЩО ХОТІВ СКАЗАТИ ДІД? Дід яблуню садив. А я забіг на хвильку попрощатись. – Бувай, козаче. Набирайся розуму. Побачимось, либонь, не скоро. То я […]...
21. МІСЯЧНА ЕЛЕПЯ Ой сіро, сіро, не сіро – синьо: заголубіло місячне сіно… Од того сіна та й заморока: ступив по ньому – […]...
22. ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
23. Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
24. ЮЛИАНУ СЕМЕНОВУ По пыльной дороге – изранены ноги Путник бредет. По пыльной дороге – под солнцем палящим Вперед и вперед. Рука одинока […]...
25. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
26. Дом под каштаном Ю. Семенову По пыльной дороге Изранены ноги, Путник бредет. По пыльной дороге, Под солнцем палящим Вперед и вперед. Рука одинока, […]...
27. Літо двоє несамовито двоє задихано завчили одне одного напам’ять як хрестоматійні вірші і навіть пісок та трава тепер безсилі створити їм […]...
28. AVANTI!* Розвіяло море сріблястую гриву І рокотом громів стрясло берегами. Гей, кинув я берег і пристань дрімливу, А води казяться і […]...
29. ВИШИВКИ І скопала грядочку завбільшки із латочку. Посадила квіточку – червоненьку цяточку. Рости, рости, квіточко, під вікном все літечко. Квітонька не […]...
30. “Мерцал закат, как блеск клинка…” Мерцал закат, как блеск клинка. Свою добычу смерть считала. Бой будет завтра, а пока Взвод зарывался в облака И уходил […]...
31. “Ростуть нестримно гори…” Ростуть нестримно гори, Що барви підняли Без лету і знемоги, Без помочі й хвали. В їх вічному обличчі Небес ясні […]...
32. МАЗЕПА VIII В тривозі хан. І серце в’яне. Оксана зникла. Все дарма. Він од любові, наче п’яний… А раз нема його Оксани, […]...
33. “рис твоїх до шкла не завернути…” рис твоїх до шкла не завернути це відбиток а життя тонке у скутарі крику гони скель чути а не видко […]...
34. “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
35. “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
36. З КОСОВИЦІ Вертаєм, як втома нам звисне із пліч Приємна, мов здобич мисливця, І сонце посяде за обрій на ніч – Як […]...
37. ПОХОРОН ВАСИЛЯ ГАВРЕЛЯКА Дзвонили дзвони; повними слізьми З дерев холодні падали кришталі… І плакав люд: – О Господи, прийми В долоні теплі спазми […]...
38. СІМ 1. Прибуде з розпущеним голосом, пригорне тебе, приголосить словами, і будеш наївно розніжений, будеш безтямний. Прийде і закутає шепотом пригорне […]...
39. ДО БЕРЕГІВ До берегів уквітчано-зелених Пригнали човен мій буруни злі. Шепоче очерет: спочинь на сій землі. Спали човни. – Спини свій льот […]...
40. “Б’є три години на міській вежі…” Б’є три години на міській вежі. Вказівка зачеркнула повне коло. Година вмерла. Але ти скажи: Не проклену кінцевости ніколи. Погасне […]...