“Ти – світла далечінь, простелена рівнинно…”
Ти – світла далечінь, простелена рівнинно,
прозора та дзвінка, немов погожа днина,
в тобі блакить лунка і крила журавлині,
співучі павутини пряде твоя рука.
Люблю тебе, о земле! Твоє пречисте лоно
остуджує мої натруджені долоні,
наснажує мене, як трави на осонні;
тепло твоє у жили щохвилі затіка.
Наперекір вогню і подихам пустелі,
тебе зволожу я, щоб рунь зросла весела.
Зіжну, і змолочу, і хліб знесу в оселю,
аби далеких друзів на свята закликать.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)Related posts:
- “Гукнула далечінь осіння…” Гукнула далечінь осіння, А ліс лункий стояв, мов храм, Возвівши готики склепіння. Від рани зашивався шрам Цвірінькотом, джмеля басоллю, Ледь […]...
- “Як світла ломили над Palacio ніч…” Як світла ломили над Palacio ніч, ти познáчила мене під вестибюлем, де Рівера стінами блудив, тягнучи по них минуле. Ти […]...
- “Ти звідки, пісенько веселе…” – Ти звідки, пісенько весела, До мене пташкою прийшла? – Перелітала рідні села, Твоє коханнячко знайшла. – А що там, […]...
- “Мене манить твій погляд, де весна…” Мене манить твій погляд, де весна така розкішна, мов зваблива жінка. І я іду на нього рвійно, гінко, і не […]...
- МИТЬ (“Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено…”) Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено, розчахнуто живу між “вчора” і “тепер”, і клопоти мої дрібним-дрібні щоденні: дивитися у глиб […]...
- В казематі (В казематі ) В казематі I Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. […]...
- “В хмаринці пахощів, раптово пролетілій…” В хмаринці пахощів, раптово пролетілій, В м’якому шелесті розкиданих тканин, В куточку кожному, в дрібниці кожній милій, В хисткому маренні […]...
- СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ ІІІ Старі будинки ажурові, І кожен камінь – вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ. Кав’ярні й вежі, сни […]...
- НАПІВЛЕЖАЧИЙ БУДДА Яскравий блискіт вивільги в лісу – ти цвіт метаєш, це твоє тривання на світу скалях. Пелюстки несу – без леза […]...
- В ОРКЕСТРІ СВІТЛА Мені здається, що навчилась я грати На дивній арфі сонячних промінь. Не тільки грати – Насолоду мати. Не тільки грати, […]...
- СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ (уривок) III Старі будинки ажурові І кожен камінь – вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ. Кав’ярні й башти, […]...
- “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
- “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...
- ЗЕМЛЯ 1. Присутність снігу серед поля розширила очам роздолля, і тану я, мов грудка солі, – вітри гуляють подовколлям: роздмухують, розносять […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- РІЗДВО Стемніло – скінчилася денна робота, Вже й світло на табір упало, як шок. Я на ніч в барак, мов у […]...
- “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
- ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА Струс. Поле закрутилося тюрбаном І – до ноги – структури апатичні. Усе, що доти – виважене й точне, – На […]...
- О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
- СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
- Вібрації світла вібрації світла тераси сходи голуби Дафна офірує коси на вівтарі ніщо не мре і дещо з голубизни твоїх очей лявандою […]...
- “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
- “Не барвиться, перецвіта…” Не барвиться, перецвіта навкружниця у колір диму, і накривають хатній дах дерева крилами прудкими. І місять листя, наче глину, бо […]...
- У вічності, де світла струм тече У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний. Дольні паси […]...
- “Полога смужка берега. Від холоду…” Полога смужка берега. Від холоду Води шукай тепла собі в піску. І я тебе востаннє, як ізмолоду, Люблю – далеку […]...
- “Ти, мов яблуко з галузки…” Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив […]...
- VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
- “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє […]...
- “Ще, слава Богу, є такі…” Ще, слава Богу, є такі Дівчата, що тебе не схочуть. Удар незримої руки Щохвилі може нас заскочить. Нехай заказана війна, […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
- “В пустелі сизих вечорів…” В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не […]...
- НА КАМЧАТЦІ Твоє ім’я рокоче океан, Ліси його вишіптують вітрами, Воно пливе в долинах, як туман, І на вулканах міниться снігами. Такий […]...
- ПРОМЕТЕЙ Смерть із Москви летить, Джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади […]...
- “Змовкає контрабас джмеля…” Змовкає контра6ас джмеля, Як повінь’наростає тиша. І звільна остига земля, І у перелісках світліша. На вересневий камертон Настроюються скрипки вітру. […]...
- ГІМН ЖИТТЯ Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь і серце, що в утомі, ти приложи до хвої, по місяця […]...
- МОЛИТВА Молюся за чеченські трави, За терни, за карагачі, За листя ніжне і шемраве, Що обернулося в мечі. Молюся за чеченську […]...
- ЯСЕНЬ І співай тепер, що не ця Була остання сторінка. Я тебе прочитав до кінця, І зосталась одна картинка: “Ти мов […]...
- “Дзвенющу радість спито з квітів…” Дзвенющу радість спито з квітів, і звук піхмарний обірвавсь, і круглість, в яблуці відкрита, розмилась запахом нараз. Душа добрішою ставала […]...
- СИНОВІ Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із […]...
- НА ВОДІ Виводить місяць сині тіні на шир, торовану удаль, а довкіл тебе білопінно ласкавиться лунка вода. Присвячуєш живкому плину свою тривогу […]...