ЗЕНІТ ВІКУ
Висить планета у зеніті року,
вишнево сяє червень за вікном.
Пульсує час, ущільнюються строки.
Стукоче рівно точний метроном.
Густа блакить веселкою підперта,
але киплять вітри у вишині.
Снігам назустріч котиться планета,
коротшають літа мої і дні.
Я слухаю: ще тихо бродить літо,
пшениця жовтий колос нагина.
Та щось немов здригнулось у зеніті
і холодом війнула далина.
(3 votes, average: 3,67 out of 5)Related posts:
- “Як добре на схилі віку…” Як добре на схилі віку Мати рідню велику, Жити по Божій волі І не гнівити долі. Як гірко літа останні […]...
- СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...
- “Відцілувалося, як відкувалось…” Відцілувалося, як відкувалось, Хоч і не виспавсь ячмінний колос – Осені синій і жовтий колір – Осінь до серця тихо […]...
- КАЛИНОВЕ НЕБО Увінчана зіницями росин, чарує нас планета круговида. І ласий до розваги блудний син блукає за морями, як сновида. Нехай шукає […]...
- ОСІНЬ Володимирові Черепкову Літо кінчається так, ніби крапля стікає з меча. Тонко ридає та б’ється в агонії воїн. Що ж він […]...
- КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй […]...
- “Прощалось літо. Тьмянів лист…” Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли […]...
- ОСІНЬ ЖАГУЧА Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть […]...
- ГРАНЬ ВІКУ Двадцятий вік уже на схилі віку, а двадцять перший за вікном стоїть. Мій правнуче, я жив не тільки свідком болючого […]...
- “Колос колосу співає…” Колос колосу співає. М. Чернявський Колос колосу співає, Колос колоса питає: “Чи в глибінь іде коріння? Чи воскується насіння?” Колос […]...
- БАБИНЕ ЛІТО Знову сьогодні літає в полях бабине літо… Бабине літо… За справжнім як – жаліти чи не жаліти?.. Тиша окутує земний […]...
- РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
- “ніби два крила на щоки…” ніби два крила на щоки ворон кинув молодий очі темні: за два кроки не побачиш сам себе запитаєш скільки років […]...
- ЛІТО День гасить зорі, – Уже світанок. Почне сопілка – Шовсь! Перепілка. Серед туману Лани – мов море. Літо наспіло: Побудь […]...
- ПРОГРЕС 20-ГО ВІКУ Ми виміряли час, ми подолали простір, Заглянули у челюсті атому, Супутників заслали в високості, Збагнули таємниці блискавиці й грому, Пізнали […]...
- Від віку й донині Еллада й Юдея Від віку й донині Еллада й Юдея – Два ворога лютих на древній землі – Хрестом і залізом та ядом […]...
- ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
- “Карпатський ліс прийняв мене – як сина…” Карпатський ліс прийняв мене – як сина, Сховав у рідний затишок смерек,- І щось у горлі стало поперек, Болить у […]...
- О ВРЕМЕНАХ ЛІТНІХ І О ЗИМНІХ Бог-господь сотворив нам времена і літа, котрії будуть трвати до кончини світа. І часи теж всякії од нього створенні, но […]...
- СІЙСЯ-РОДИСЯ Сійся-родися, жито, пшениця!.. Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзівнь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою […]...
- СПАДЩИНА. Балада Співає колос, нива співає! Хвилястим гонам – краю немає! Під саме небо, де хмари вовна, Тече пшениця, зернисто-повна. Сідає в […]...
- “Ми літні вже (сіножаті густі…” Ми літні вже (сіножаті густі Медово пахнуть вистояним літом), Вже не зелені, ще не золоті… Ще цим деревам буйно шелестіли. […]...
- АРИТМІЯ Вітри сміються і ридають ридма, жбурляють жовте листя по лісах. Народжуються і вмирають ритми, наструнені на різних полюсах. Важка планета […]...
- СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...
- ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
- “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...
- НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
- ЗІ СТАНЦІЇ, ВІД РАЙЦЕНТРУ Пшениця, і соняхи, гуркіт машин, І терпко, і солодко пахне полин. Минають автобуси, “Татри”, таксі, А я собі тихо іду […]...
- “Я ще живу і думаю по-літньому” Я ще живу і думаю по-літньому. Це все іще якось не по мені: і небеса з птахами перелітними, і ті […]...
- Паде додолу листя з деревини Паде додолу листя з деревини, Паде невпинно, чутно, сумовито, Мов сльози мами, що на гріб дитини Прийшла і плаче, шепчучи […]...
- “Глухе провалля, зяюча глибінь…” Глухе провалля, зяюча глибінь. Над нею – кущ. І одчайдушна тінь На схилі дня і літа голубого З останніх сил […]...
- ЩАСЛИВЕ НЕБО Я друг волелюбної птиці, яка у нас жайвором зветься. Я знаю, що жайвір співає лише у щасливому небі. Я пас […]...
- РІШУЧІСТЬ Довгі крила – з очерету – розгортаються до лету: птах, що імені не має, із покою вилітає. Я візьму до […]...
- ПЛАНЕТА КОХАННЯ Молодь п’яніє з любові в княжому городі Львові, будить зі сну юну весну в жилах розспівана кров. Молодь кохає в […]...
- “Я за тобою навздогінці…” Я за тобою навздогінці Усе своє життя біжу; Я впізнаю у кожній жінці Тебе – і рідну, і чужу. Я […]...
- СУТІНЬ Як за вікном ріка гуде шумиста Якусь журливу, стародавню думу, Тоді в саду спадає тихо листя, І осінь квіти наливає […]...
- НОВОРІЧНИЙ РОЗДУМ Жадаю правди. Мучуся ночами, ловлю ранові зорі голубі. Себе у світі змерзлому вивчаю і скреслий світ шукаю у собі. Докопуюсь […]...
- ПШЕНИЦЯ Знов на стежку повен колос хилиться все нижче. Уклонюсь тобі я в пояс, матінко пшенице. Під половою-лускою на твоєму полі […]...
- “За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...
- “Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...