ПЛЮЩ
Кате московський,
Очі розплющ!
Напрям не ковзький
Вимріяв Плющ.
Ворог неситий
Тіло здолав, –
Духа не вбити
Шквалом облав!
Нас до психушки
Гониш: – Мовчи! –
Ковдри й подушки
Не даючи.
Заштрик налитий
Млою отрут;
Духа не вбити –
Вірний маршрут!
Валить свобода
Пекло розпук.
Чуєш, забродо,
Визволу гук?
1983
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
- “Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…” Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, […]...
- “Коли рійба тужливих комарів…” Коли рійба тужливих комарів Почне співати серпневі молебінь, Що ллється млосно за вечірній гребінь, Де гнівний день під сонцем догорів, […]...
- “Гнилі моря на тілі України…” Гнилі моря на тілі України Збирають мито з ракових отрут. І навіть неба голубий редут Не погамує наступів руїни. Болить […]...
- СВОБОДА Когда я был отроком тихим и нежным, Когда я был юношей страстно-мятежным, И в возрасте зрелом, со старостью смежном,- Всю […]...
- ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
- “Ти не чуєш мого благання…” Ти не чуєш мого благання, Твердю неба прикрився ти. О жорстокий! В журбі скитання Прирікаю тобі світи. Щоб несите поріддя […]...
- “Очі міцно, губи стиснуті…” VII Очі міцно, міцно стиснуті І заломлені губи. Вохкі коліна з біллю роздвинуті В час солодкої згуби. Не було початку […]...
- “Свобода й правда – горді дві колони…” Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]...
- СІНГАПУРІЯНА Блиснув місяцем, жухнув ніж На облавку чужої баржі. І хрипучим наказом “Ріж!” Прошипіли під’юдно старші. Сталось нагло – і враз […]...
- “Коли звалив міцний Геракл у пил Антея…” Коли звалив міцний Геракл у пил Антея, Як вітер валить повний колос до ріллі, – Вдихнула моці в груди сина […]...
- ПРАВЕДНИЙ ГНІВ Мене мордовано і вбито, В пекельнім спалено вогні. В Майданеку і в Моабіті Тінь залишилась на стіні. І в Освенцімі, […]...
- ПЕРЕХІД В ОСІНЬ Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]...
- СВОБОДА Свобода… Що каже це слово населенню по обох, а найбільше – по лівому боці Дніпра?.. Душі тій, де витлумлене все […]...
- ЗАКІНЧУЮЧИ Хто ж потребує слів твоїх? Чи той, що важить хліб і сіль, чи той, що відсотки рахує, чи той, що […]...
- “Ой, спіткнувся в чистім полі…” Ой, спіткнувся в чистім полі Воровий гривун. Розмахнувся в буйну тирсу Хвацький хорошун. Розпростер могутні руки, Цілину притовк… На плечі […]...
- “Легкою млою свіжих вечорів…” Легкою млою свіжих вечорів І порохами обважнілих черед – Яке це щастя, вибрівши з вітрів, Томити втоми ворохобний веред! Коли […]...
- БРАТИ РОМАНОВИЧІ (Данило до Василька) Мій вірний брате, воля – на мечі Лишень опреться в цім заздреннім світі А ворогам принадні русичі – У всіх […]...
- ТРИ БАЖАННЯ Безобрисним, первинним речам Останню форму дати – досконалу, Мов круглий овоч, осінню налитий. І, як матрос, на синій щоглі Орати […]...
- “У мандрах на вірний ціпок…” У мандрах на вірний ціпок Спираючись, я й постарію. Світами карбуючи крок, Свій костур проношу – як мрію! Київський музей, […]...
- КАВУНИ За кукурудзою, де пару спокій, Де проса й гречки запашні клини, Під сонцем спіють темні тумани Й манастирі, важкі, зеленобокі. […]...
- СПОГАД СТАРОГО ГВАРДІЙЦЯ Моя гармата била точно в ціль, і там, де чорно плавилося небо, мій вірний друг у смертному кільці коригував з […]...
- “Мені твердили: “Зміни косметичні…” Мені твердили: “Зміни косметичні Запланував найвищий плутократ. Припустім, випустять кого з-за грат, Применшать присуди, в’язниці звичні. Однак вождинці, всі комуністичні, […]...
- “Що варте право без твердої влади…” Р. Гром’якові Що варте право без твердої влади? Зухвалий сприт на смітники змете Видіння визволу і все святе, Що ти […]...
- БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… “О, де […]...
- ЕТЮД РАННЬОЇ ВЕСНИ Що з того, що ще вода холодна І рогіз лежить, мов ковила? Лиска в чорне зодяглася модно – Мов княжна, […]...
- КАТАМ Катуйте, бийте нас, кати, Печіть огнем, ножами тніть, – Ачей поможете знайти Таке в нас місце, що болить. Ще нам […]...
- “Відгомоніла спрагла рівновага…” Відгомоніла спрагла рівновага, І тільки – спомин, як бутна мета, І тільки – будня розбуяла брага Мені допалює сухі вуста. […]...
- ВІДДИХ На швидкість іншу – тліну інвентар, І джерело – вмить – простягає ложку Для спраглого, хоч той, – ледащо, – […]...
- ЩЕ РАЗ ПРО СВОБОДУ Як соромно мені за себе – За ті змарновані роки, Коли вважав: земля і небо Гульвісам служать залюбки. Мене не […]...
- “Вогонь не гуде. Дим не валить…” Вогонь не гуде. Дим не валить. Страху нема за стріху. Не вийшли кричать, бігать, гасить. Дзвонів не чути. Тихо. І […]...
- ДОПИТЛИВИЙ СИН – Чуєш, тату, – син питає, – що таке хамелеон? – Відчепися, я не знаю, – каже Филимон. – Чуєш, […]...
- ПРЯДКА Котилася прядка в темні ночі З трудних бабусиних розпук. І голос випряла, і очі, І жили із старечих рук. Котилась […]...
- “Крізь сіре сіється сито…” Крізь сіре сіється сито Дощик осінній. Мабуть, нам більше не пити Кубки весільні, Мабуть, нам більше не бачить Ранки весняні. […]...
- КАЛИНОВА ПІСНЯ Далекий нащадку, ти чуєш мене? Я пісня твоя чорноброва. Корінням січу я мовчання земне і зблискую паростком слова. Нащадку, несу […]...
- “Завагітніла думка на світанні…” Завагітніла думка на світанні І б’ються слів блакитні голуби. Якому хистові в якім скитанні Схопити суть померклої доби? Так зловороже, […]...
- 359 (Ораторія) І Не хурделиця вихрує, Не гуде в Базарі дзвін – Чистим полем козакує, Б’ється з ворогом загін. Гей, чи долом, […]...
- ЖИВІ СМОЛОСКИПИ Муза до мене прийшла на світанні – В час, коли гаснули зорі останні. Руку мені на рамено поклала І прорекла: […]...
- ПОВЕРНЕННЯ ХІКМЕТА Тремти, Туреччино! Він вирушив до тебе. Свою труну розбивши опівночі, Навпомацки в зеленім темновинні Він вирушив до тебе, бо поети […]...