ПОВЕРНЕННЯ ХІКМЕТА

Тремти, Туреччино! Він вирушив до тебе.
Свою труну розбивши опівночі,
Навпомацки в зеленім темновинні
Він вирушив до тебе, бо поети
І в смерті кличуть землю батьківщини.

Він вирушив до тебе під дубами,
Під корневищами страждань своїх і муки,
Під корневищами політик і країн,
Під корневищем людства – до вітчизни.

Попід Дніпром, біля чола Тараса,
До моря Чорного, а потім і під морем
На ліктях, на колінах твій поет
Повзе до тебе, чуєш, батьківщино?!

…Прости мене, що я твою смиренність
Підняв на голос, що не спала ти.
Що не оспівував тебе, ридавши ридма,
А бив тебе у зуби за покірність,
За сліпоту, за гумовий хребет
Перед фашистськими ногами і штиблетами.
Прости мене за тюрмища твої,
Що дух в мені гноїли й гвалтували,
Прости мене за мене, батьківщино.
Прощаєш, та?
Будь проклята тоді!

Тоді я сам – Туреччина. Я – ти!
Я та Туреччина, ім’я якій Свобода.
Тремтіть, туреччини! Поети – не кроти.
Поета очі – це вітчизни очі.

1965

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Гонорари Назима Хікмета Горорари Назима Хікмета обчислювалися роками каторги. За різні книги по-різному – від п’яти до п’ятнадцяти років. А ми вимагаємо своїх […]...

ПОВЕРНЕННЯ Додому! Скоро легше буде, брат: Не за горами милий світ широкий. Проїхати б остінній автомат – Всевидящеє доларове око. Його […]...

“повернення на схід – вершина цих казок…” повернення на схід – вершина цих казок їх серпантинний біг вповільнено а й досі на вимогу бика згортається бузок і […]...

ПОВЕРНЕННЯ Ні, не спогад це, не ілюзія, Не солодкий то плід уяви. Знов закляклий стою у лузі я І мене облягяють […]...

УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Останній міст проплив удалині, Колеса змащено росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце […]...

ПОВЕРНЕННЯ Я йшов і йшов по синім узбережжі, Мовчали гордо скелі кам’яні. Лиш паморозь осіння на одежі Та сутінки і марення […]...

БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...

СПЕКА В ГОРАХ Батьківщино, для нас підійми Чорну хмару далеку. На безводді потріскались ми, Ніби камінь у спеку. Батьківщино, здалека пошли, Нам терпіння […]...

“Не слухають мне дзвінкії рими…” Не слухають мене дзвінкії рими, Не мож акорду вивести зі струн; Розвіявсь спів дорогами пустими… Нема веселих дум!.. Прощай мене, […]...

“Робітнича околице…” Робітнича околице, Чи мене розумієш ти? Як серце надвоє колеться Й на попелі хоче рости! Робітнича околице, Зрозумій мене, зрозумій, […]...

“О древо Вітчизни…” О древо Вітчизни, ти – домівка і ціла країна. Плуг вивертає то наконечники стріл, то осколки снарядів… О древо Вітчизни, […]...

ПОВЕРНЕННЯ Як нещасний старець, у сухотницькій зморі, Збайдужілий до світу й свого майбуття, Я з неволі, немов з катастрофи на морі, […]...

11. ПОВЕРНЕННЯ РОЗНОСНОЇ (ЛЮТЬ УРЯДНИКОВА) Вимітає мати сіни. Долі спить Івась на сіні. Півень на току Курочок своїх скликає, Кукуріка. Желіпає Качка на ставку. “Хто […]...

ПОВЕРНЕННЯ В КАВРАЇ Світ весь загинув… Боюсь і сміюсь, бо горе тим, що, знаючи про горе, його солодким щастям нарекли і віхою позначили: […]...

“О жовтий квіт мелодії розстань…” О жовтий квіт мелодії розстань Над строгими квадратами перонів… І тихий сум. І подано состав. І ти пливеш од мене […]...

Із збірки “СУМНІ ІДЕМ”УКРАЇНІ Що кривавих пісень Тобі в жертву не ніс, А беріг їх у серці на дні, Що вінків не сплітав з […]...

НІЧ (“Не хочу більш писати віршів…”) Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї. Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети тепер, коли […]...

НІЧ Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї. Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети тепер, коли […]...

ШЕВЧЕНКО Люблю Отчизну я, но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І […]...

“Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю…” Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка […]...

“Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...

“Нащо, тату, ти покинув…” Нащо, тату, ти покинув Мене сиротою? Чому мене не взяв малим В могилу з собою? І я б вічним сном […]...

ПОВЕРНЕННЯ Повертаєтсья правнук до рідної хати – Спадкоємних полів, на дідівський поріг, До батьків на гробках воскресення благати, Обтрусивши пили із […]...

ДОСАДА Душі досада грізно брови хмурить. Прошу прощення в доброго Христа, Що не пізнав раніш його премудрість – Високу й чисту, […]...

ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...

ПОВЕРНЕННЯ ПІСНІ Вертається пісня-щедрівка, яку я навік полюбив. Біжить відчайдушна платівка, живе незабутий мотив. Летить наша пісня народна за віком прудким навздогін. […]...

БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...

ПОВЕРНЕННЯ В ГАЛАПАГОС 1. ошалілий комівояжер на блідій долоні короваю вибирає з двох великих жертв ту котра пелюстки обриває лементом зачаєним – ад’ю! […]...

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...

ПОВЕРНЕННЯ В ГАЛАПАГОС 1. ошалілий комівояжер на блідій долоні короваю вибирає з двох великих жертв ту котра пелюстки обриває лементом зачаєним – ад’ю! […]...

СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...

А ДІТИ – ХТО? Батьки у Києві. Не бідаки. Друкуються і вчать народ, нівроку. А діти – хто? Щасливі жебраки На сорок другій вулиці […]...

СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...

СТИХ І Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]...

ДУМКА ПІСНІ-ПОЛОНЯНКИ Бувала я усякою – Від Марії, від Якова, Із сльозою, із притопом, То кригою, то окропом… Тепер же я полонянка […]...

ДАР ВІТЧИЗНИ Можна втратити все, але мати Вітчизну. Повернуся я знов у родинне тепло. Розбуджу я росу. Двері мати відчинить – і […]...

“Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...

“Я помираю вас. Така печаль…” Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...

Я помираю вас. Така печаль Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...

“Я тебе непогасну, як вічність…” Я тебе непогасну, як вічність, До причастя прошу і до віри. Ти прости мою стомлену грішність, І пробач недолугі зневіри. […]...

Related posts: