ПАМ’ЯТІ ДЖОНА КІТСА

Related posts:

1. ДО ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО (Надсилаючи “Вибрані поезії” Джона Кітса) Ми в час ісходу зовсім не дружили. І наші, в мандрах розбуялі, сили На протилежних бились бігунах. Як часто згарячу […]...
2. МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
3. ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ II Твій рот кривиться від соку троянд, які ти пожерла, і який капає з одного з його кутків, пелюстки прилипли до […]...
4. ГРОБНИЦЯ НАПОЛЕОНА В Будинку Інвалідів, між колон, Покоїться твій прах, Наполеон. А скільки знав ти воєн, знав походів, Під чобіт свій підм’явши […]...
5. МАЛИНОВИЙ ПЛАТОК Я знов один. Покірно одгоріли далі. Й дарунок твій – малиновий платок круг шиї ліг. І в золотій печалі не […]...
6. ЕПІГРАМИ АНГЛІЙСЬКОГО ЛАТИНОМОВНОГО ПОЕТА ДЖОНА ОВЕНА, ПЕРЕКЛАДЕНІ ІВАНОМ ВЕЛИЧКОВСЬКИМ На книжку, вЂршами писанную, до чителника Книжка сия єст то свЂт, вЂрши зась в ней – люде, мало тут, чаю, […]...
7. “Мистецтва радісна принада…” Мистецтва радісна принада, Його прилюбної хвали Ласкавий клич, могутня влада Мене світами повели. Вони роздмуханому зору З’явили праведну красу, Оздобний […]...
8. НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, я зберігаю досі, після стількох років, і любуюся ним тільки потайки, […]...
9. Між мною і тобою між мною і тобою лежить пів світу але у снах вирійним птахом спускаюся на бориславський дах серед гвоздик де дві […]...
10. “Йдучи у світ, лишаючи вітчизну…” Б. Чопикові Йдучи у світ, лишаючи вітчизну, Беруть на спомин у дорогу грізну Пучок євшану чи дрібок землі, Щоб на […]...
11. НОСТАЛЬГІЯ На єдиному березі його безпросвітної, старості його заморської сива ходить вівця… А вовну її першу повезли в бесагах за море, […]...
12. СЕРЦЕ – Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на […]...
13. “Колись про любощі гарячі я мечтав…” Колись про любощі гарячі я мечтав, Про пишні кучері, про мирти та резеди, Про медові уста і про гіркі беседи, […]...
14. Найперше сни мої були The first of all my dreams… найперше сни мої були коханцем, що його вели чуття (замріяного) крізь зелений містерійний ліс […]...
15. ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать […]...
16. З ОДНОГО ДЕРЕВА З одного дерева хлібна лопата й хрест, З одного дерева труна й колиска, Одна природа та інший долі жест І […]...
17. МАЛИЙ ПОЕТ Я знав його, і болісно було. Він говорив про зорі, туберози, вкривав волосся піт туберкульози, і сині смуги креслили чоло. […]...
18. CАТАНА Мертвотний мор і хворі дерева, Пустинь задуха, олив’яні води, І небозводи, тьмяні небозводи, Де в’яли пущі й жовкнула трава, Він […]...
19. НА ПОКРОВУ Ніхто не знав, що це – міражний храм. Лиш руку простягни – зникає він навіки. У себе входять і моря […]...
20. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
21. SEMPER IDEM І Зі скелі Патмосу надхненно Волав скорботний Іоан – І гнався в небо рій доган Зі скелі Патмосу надхненно. – […]...
22. МАКІЯВЕЛІВСЬКИЙ ПОЛУДЕНОК З АРХИПЕНКОМ Титові Геврикові Прийшов його милість король Соломон у гості не тільки до мене – нікого, одначе, не взяв у полон, […]...
23. “І дожидаю, скорбний до одчаю…” І дожидаю, скорбний до одчаю. Осінній вітер б’є в моє вікно листками І навіває жах і безграничний сум. А я […]...
24. ОШУКАНА МОГИЛА Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у […]...
25. СЕСТРА ПРИЇХАЛА Та сідай, припрошую, сідай, Скільки я не бачився з тобою! Як там нині під горою гай? А луги та верби […]...
26. РАЙ Моляться соняшники. Грім на хмарі Біблію читає… тополя пошепки: страшний який твій плачі Ісаіє! Моляться соняшники. Голод. Мати немовля вбиває… […]...
27. “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
28. СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
29. “За морями далеко ти…” За морями далеко ти, Болю рідних земель. Тільки й чути крізь клейкоти Нарікання осель. Крячуть суздальські ворони, Виє пагуби звір. […]...
30. Вели A great… вели кий і де Високий як суть хто: його одягнув (гори розуміють як) життя як (тепер із є […]...
31. “Слова, що владою вагомі…” Слова, що владою вагомі, Дзвінкою римою вінчай І в кожній букві, кожній комі Тамуй розгойданий відчай. Душа співця свідома спраги, […]...
32. “СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ ВІДПАЛЕНІВ…” Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]...
33. ГРИВНА МОНОМАХА Пастух, що ніс провізію поживну, В святу неділю зібрану в домах, Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях […]...
34. НЕЧИМНЕ Від Скулина крізь хащі лісові – До озера, правічного болота, Де навкруги дуби сторожові І ліс – стіною, захист і […]...
35. СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...
36. “Сняться ниви – гривасті коні…” Сняться ниви – гривасті коні! Крізь гарячий сухий туман Коливають вітрів погоні Жовтополий безмежний лан. Житнім хлібом, гречаним медом Духмяніє […]...
37. “Жадоба світу, що дрімала в снах…” Жадоба світу, що дрімала в снах, Ненатлим смерчем вибухла з війною, І давні жалі тьмяною луною По срібляних померкли полинах. […]...
38. ПАМ’ЯТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Мені казав ти в сороковому, Що в 25 дививсь на грати – З темниць Лук’янівки, з оковами, Де був готовий […]...
39. ДО МОЄЇ ПІСНІ Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, на веретені срібляться слова. Ясень, осяяний […]...
40. “І досі сниться: під горою…” І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки […]...