“За морями далеко ти…”

Related posts:

1. “Благословен, розгорнений просторами, морями…” Благословен, розгорнений просторами, морями, Ти, що відвік перебуваєш з нами! Як сонце в променях, що палить і тремтить, Як сонце […]...
2. “Далеко від рідного краю…” Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у […]...
3. “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
4. ТРАВИ Одживають печальні, сірі – Й безконечно буйна, жива Над усім в голубім безмір’ї Проростає трава. Проростає, насичена кров’ю, Однотонне, забутньо […]...
5. “Далеко поніс мене вітер…” Далеко поніс мене вітер За обрій – підніжки вульканів, Де церкви виглядають старші За свій вік. Свята індіянська скарбниця Вигасла […]...
6. “Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...
7. “Вітер… вітер – розшарпане віття…” Вітер… вітер – розшарпане віття, В небі чорно – від хмар, вороння, Крутить листям по вулицях вітер Цього пізньо-осіннього дня. […]...
8. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
9. “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
10. “Далеко од родини…” Далеко од родини І на чужій немилій стороні Броджу понурим я за краєм України І думаю про вас, слов’янськії пісні. […]...
11. “Я далеко відплив, не шукайте віднині довкола…” Я далеко відплив, не шукайте віднині довкола, Друзі милі й недремні мої сторожі. Повідвеслив собі на минулі туманні атоли, А […]...
12. “Зима на юге. Далеко зашло…” Зима на юге. Далеко зашло ее вниманье к моему побегу. Мне – поделом. Но югу-то за что? Он слишком юн, […]...
13. “Зелений пагінець трави…” Зелений пагінець трави Пробився між каміння. Дивись на нього – і живи, І вчися розуміння Непереможності життя, Яке усе долає […]...
14. В НАДВЕЧІР’Ї На чорних осінніх липах Вороння ще чорніше, Мов плодами дерева Обліплені незвичайними. Лише місяць золотокрилим птахом На чорнім верхів’ї Між […]...
15. “Пройду лугами до ріки…” Пройду лугами до ріки, У лісі поблукаю: Пташки, дерева і квітки – Земна подоба раю. Вернуся потім до людей. У […]...
16. ЗУСТРІЧ ДАЛЕКО Ген білорусочка іде пралісом, спускається в долину (за спиною кошіль, в руках барвінок). Чистенькі болота – води пращедра материзна. Ситняг […]...
17. КВІТКА ЖИТТЯ З темного страху життя проростає, мов злак З грунту глухого. Тягнеться крізь непрозор’я до світла. Як вогник в долонях, тремтить, […]...
18. “Прорізався промінь і даль розпечатав…” Прорізався промінь і даль розпечатав: кругліють на пагорбі сірі ягнята, і стежка невмітно повзе до воріт, де вічність спинилась, притишивши […]...
19. “Загнуздані…” Загнуздані крижасті ясени дрижать і рвуть гнуздечки вітру. День вкопаний. По щиколотки в землю. Верба, мов день, обчухрана, ребриста, прорвалась […]...
20. НА ДОВГИХ КОСАХ На довгих косах срібні зорі І срібний місяць на чолі.. Мені ти снишся винозора, З ласкавим усміхом своїм. Колись ти […]...
21. ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
22. ЧОРНОСТОПЕЦЬ. Балада До кручі його привели – З палаючим зором орла! В серпанку вечірньої мли Він слухав, як битва гула. Стояв перед […]...
23. “Людина розповзається, як зібрання народне…” Людина розповзається, як зібрання народне – хапаєшся за погляд, щось гукаєш колоритне – та вислизає, заповзає у таємні сховки, привалює […]...
24. “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
25. МАЗЕПА XVI Туман у серці і кругом, Як дим мутний на полі бою… Стоїть Палій перед Петром. Горять докором і журбою Семена […]...
26. “Позахолодало на ріллю…” Позахолодало на ріллю, На ріллю, де енко-єнко-венко-, Подивилось небо крізь зорю, Як морозить хвилю морозенко. Повідтуманіли береги, Понанахилились обереги, Глянули […]...
27. МОЛИТВА “Iз глубини возвах к’Тебі, Господи…” З тунелів глибоких модерного міста, Де гуркіт підземок громами рокоче, Крізь стукіт коліс, крізь скрегіт […]...
28. “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...
29. “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
30. ПОЕТ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі є два сині телевізійні екрани, що показують два різні види на битву […]...
31. Осінь це станеться саме так це станеться саме так і не інакше вони тисячу разів повторять свої власні імена і прислухаються […]...
32. ПАРНАС І враз ні стін, ні грат, ні стелі. Хтось невидимий ізбудив Світ Калинцевих візій-див, Драчеві клекоти і хмелі, Рій Вінграновських […]...
33. НЕВІДОМИЙ Він лишився один. Він стояв до останку. Розстріляли його ім’я за селом на світанку. І далеко від дому крізь планету […]...
34. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
35. Кінець галицько-волинської держави Син Данила Лев, якому Збудував Данило Львів, Після смерті свого батька На престіл у Львові сів. Молодий, палкий, хоробрий, Все […]...
36. ВОЗОВИЦЯ Що ж, запрягай корівок, Трохиме, пора вирушати! Хмар порідшало, тільки на грецькому темно ще. Як же Всім дощі ці увірились! […]...
37. Я – Гамлет. Холодеет кровь Я – Гамлет. Холодеет кровь, Когда плетет коварство сети, И в сердце – первая любовь Жива – к единственной на […]...
38. “Гей, за дальнім небосхилом…” Гей, за дальнім небосхилом, Де громи ревуть, Їдуть хлопці наші милі У далеку путь. Приспів: Гей, гей, гей, дорого дальня, […]...
39. БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
40. СУЧАСНА ПОВІСТЬ Нема сумніших за сучасну повість: Не в моді стали гідність, честь і совість. Проноза, котрий всім і вся торгує, Сьогодні […]...