Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПАМ’ЯТІ АЛЛИ ГІРСЬКОЇ

Орлице горня, вода гірська
Тебе кропила, немов залізом.
Самопосвяти сяйна ріка
Твій дух сталила живлющим бризом.

На подвиг дії, на правди чин
Тебе відвага благословила…
Не ревні смутки – з ясних вишин
Клекоче гнівом Дажбожа сила!

Витає Ольги сувора мста,
І Богуславки гряде хоробрість.
Ти йдеш у вічність, немов свята,
Віками потомними даруєш добрість.

Лягає в ноги голготна путь,
Як голий кремінь, без ласки й ніги…
З могили Алли на бій зовуть
Палання Лесі й вогонь Теліги!

Квівленд, 1971; 100-річчя Л. Українки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПАМ’ЯТІ АЛЛИ ГІРСЬКОЇ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)