Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СОНЕТИЧАТИР-ДАГ

I

Біжить шоссе. Прозорим фіолетом
Закам’янілі хвилі дальніх гір
Укрили паділ, де шумить Салгір
І спить село з похилим мінаретом.

Черешні над камінним парапетом,
У білій куряві заїжджий двір
А в небі, переймаючи простір,
Піднісся Чатир-Даг двійним наметом.

Безсилі перед ним падуть горби
На ржаві буки, на густі граби
Наліг він полониною німою,

І тільки вітер та ставний вівчар
Обходять там побожною ходою
Богам висот поставлений вівтар.

5.09.1926

II

Богам висот – перелетам-громам,
Землі родючої живущим сокам,
Безмовним хмарам, гомінким потокам
І легкокрилим в небі шулякам –

Ти, Еклезі, наш найсвятіший храм!
Під сонцем Криму, під сліпучим оком
П’янке вино біжить жертовним током
І від багать синіє фіміам.

Тут на тобі степів холодний подих,
Побившися, лягає в синіх водах,
Щоб голий камінь запліднитись міг.

І перекатів велетенські брами
Здіймаються, немов щедроти ріг,
І в діл рясними сиплються дарами.

5-6.09.1926

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

СОНЕТИЧАТИР-ДАГ - ЗЕРОВ МИКОЛА